«Пташині» права для наймита

Йдеться не лише про «нову–стару» ідею: бодай мінімальні кошти на її реалізацію мають бути закладені в обласному бюджеті через обласну програму «Молодь Полтавщини» на 2009—2011 роки. На цьому днями наголошували учасники обговорення проекту згаданої програми, «трудові» пункти якої потрібні не лише для того, щоб дідусі–бабусі та батьки сьогоднішніх юнаків і дівчат ностальгійно згадали колишні студентські будівельні загони, шкільні виробничі або «тимурівські» бригади тощо.

На думку заступника голови облдержадміністрації Надії Мякушко, модернізовані відповідно до сучасних умов «спадкоємці» студзагонів необхідні передовсім для того, «щоб легалізувати і захистити найману працю молодої людини». Адже ні для кого не секрет, що юнаків і дівчат, у тому числі й неповнолітніх, зараз досить активно залучають до виконання зазвичай найтяжчих і найнекваліфікованіших робіт. Звісно, працюють вони, в основному, напівпідпільно, на «пташиних» правах — без укладення не те що офіційних трудових договорів, а навіть «неформальних» угод зі справжніми роботодавцями. Останніх нерідко молода «робсила» взагалі не знає в обличчя, оскільки й вербування на роботу, і керування виробничим процесом та розрахунки за зроблене відбуваються через посередників. За таких обставин юні найманці подекуди втрачають не лише заробіток, а й здоров’я чи навіть життя.

Наприкінці минулого року мешканців області буквально приголомшила трагедія у селищі–райцентрі Чутове, де на 15–річного учня місцевого профтехучилища, який у позаурочний час розбирав аварійну споруду колишньої котельні, впав величезний цегляний димар — хлопець загинув на нелегальному «робочому місці». Як з’ясувалося, трудову копійку заробляли там й інші неповнолітні — ті ж таки «петеушники», школярі. А наймолодшим «заробітчанином» був... третьокласник. Хлопчаки виколупували зі згаданої розвалюхи цеглу, обчищали її від цементного розчину тільки для того, щоб продати той будматеріал місцевому підприємцю буквально за копійки. Всі бачили, кому вони відвозили цеглу возиками, але як тепер довести, що хтось змушував підлітків працювати в умовах підвищеної небезпеки? Тож усе списали на недогляд батьків...

За нинішньої економічної скрути, коли все більше батьків втрачають «насиджені» робочі місця, кількість подібних «недоглядів» може зрости. Адже потреба в молодих руках, які виконуватимуть малокваліфіковану «тимчасову» роботу, існуватиме зав­жди. Як і прагнення значної частини юнаків та дівчат заробити копійку для себе й родини. Стануть вони при цьому наймитами–«нелегалами» чи повноцінними учасниками трудових відносин? Відповідь на це питання багато в чому залежить від позиції центральної і місцевої влади.