Привіт, я — ваш кандидат.com.ua

Людство так стрімко переселяється в інтернет, що який–небудь 2050–й рік усі, мабуть, зустрічатимуть вдома перед моніторами. Звісно, комп’ютерне олів’є і віртуальний бутерброд з ікрою — це лише жартівливий замінник реальної смакоти. Принаймні поки що, бо хтозна, куди зайде технічний прогрес. Але мільйони користувачів «Скайпу», «Аськи» та інших інтернетних способів спілкування, оздоблених можливістю відеотрансляції, вже зараз заміняють дружні посиденьки за столом, цокаючись келихами з шампанським в екран комп’ютера. Дедалі менше сучасних людей мають уявлення про те, як без інтернету придбати квитки на літак, дізнатися про розклад сеансів у найближчому кінотеатрі або вилікувати від «бігунки» улюблену кицю. Зрештою, саме всесвітнє павутиння дає нам можливість «в реалі» поспілкуватися з родичами за океаном або друзями з сусіднього міста, не чекаючи тижнями на листа, похованого десь у надрах бідної на кадри пошти.

Так, в українських реаліях насичене життя у віртуальному просторі поки доступне скромній за масштабами меншості. Але, по–перше, ми хоч і зі швидкістю похмільного равлика, та все ж потроху наздоганяємо давно розвинених капіталістів. А по–друге, в інтернет «переселяються» насамперед молоді та юні — саме ті, кому, власне, й жити у 2050–му. Хоча в соціальних мережах на кшталт «Однокласників» своїх сусідів по ліжечках у дитячому садку шукають тисячі тих, кому за 40—50 і навіть 60—70, хоч останніх, швидше, одиниці. А де збирається така маса народу, там рано чи пізно обов’язково з’являться й політики.

Наші, щоправда, разом з усією країною поки пасуть задніх — у всьому світі вигоди віртуального спілкування з електоратом політичні діячі «розсмакували» дещо раніше. На пострадянському просторі воно поки обмежується перепискою інтелектуалів а–ля Новодворська з нечисленними коментаторами в «Живому журналі», ну ще Михайло Бродський та кілька не відомих широкому загалу нардепів трохи «балуються» ЖЖ. А тим часом у Сполучених Штатах новий президент Барак Обама завдяки сервісу My.BarackObama.com, організованому за принципом соціальної мережі на кшталт MySpace і Facebook (аналог наших «Однокласників» і «Вконтактє»), не лише здобув кілька зайвих сотень тисяч прихильників, а й отримав від них два мільйони доларів пожертв.

Цей приклад заокеанських колег не міг не надихнути наших політтехнологів, і ось нарешті маємо першу вельми бадьору, перспективну, а головне — рейтингову ластівку в політичному сегменті інтернету. Зважаючи на все, сказане вище про віковий зріз основних «мешканців» всесвітньої мережі, нескладно здогадатися: прізвище цієї «ластівки» — Яценюк. Після звільнення з посади Голови Верховної Ради вже й без того досить розкручений Арсеній Петрович ще агресивніше (в позитивному сенсі слова) увірвався в телевізор, на газетні шпальти і... в інтернет.

Щоправда, у всесвітньому павутинні його появу агресивною назвати поки що складно — сайт ініціативи Арсенія Яценюка «Фронт змін» викликає, швидше, співчуття, ніж захват. Але пан Арсеній обіцяє, що з березня все буде інакше. І, що головне, цю обіцянку 34–річний політик дав сам, у власному інтернет–блозі в мережі Twitter.com, де вже кілька тижнів спілкується з користувачами. Зокрема, про те, чи варто йому змінити окуляри на контактні лінзи (вирішили, що не варто, бо так імпозант­ніше) і чи справді він сам пише від свого імені. Запевняє, що сам — помічники можуть поставити хіба розклад поїздок абощо, коли він не має змоги. Хто сумнівається — стежте за офіційним сайтом «ФЗ»: там обіцяють вивісити перелік віртуальних альтер–его лідера, який, до всього, матиме свій блог і на Frontzmin.org.

Чому для лідерського інтернет–дебюту лідер «Фронту змін» обрав не надпопулярні Odnoklassniki.ua або Vkontakte.ru, Арсеній Петрович конкретно не пояснює. Обіцяючи натомість незабаром з’явитися і в цих, і в інших соціальних мережах, як вітчизняних, так і зарубіжних. І цікавиться у знавців: «Що варто почитати для підвищення рівня обізнаності з соціальними мережами?». У Livejournal’і навіть уже завів сторінку, але пише поки що «в шухляду». «Прорив» буде далі: Яценюк запрошує спеціалістів до роботи на всіляких «одноклассніках» і не тільки та пропонує всім «кидати бачення кампанії «ФЗ» на [email protected]». Адреса, звісно, підозріла, бо на безкоштовному сервісі Gmail зареєструвати скриньку може кожен охочий, але віртуальний Яценюк обіцяє, що незабаром пошта змінить «прописку» на Frontzmin.org.

Словом, усім, хто бажає поділитися думками з нібито справжнім Яценюком, радимо поспішати реєструватися на Twitter.com, бо в інших сервісах, очевидно, від його імені спілкуватимуться вже знайдені спеціалісти. Ага, і не думайте, що екс–спікер «заліз» в інтернет, аби «вести пропаганду», «піаритись» або які там іще є некрасиві політичні терміни. Ні — винятково «спілкуватися з прихильниками».