Вранці — мітинг, вдень — робота

19.02.2009

Співробітник Головного управління культури при КМДА поскаржився «Ук­раїні молодій» на своїх працедавців. Анонімно. З оглядкою через плече. За дов­гий язик і вибовкування корпоративних «таєм­ниць» його легко звільнять, ска­зав він. А справа ось яка: сьогодні під стінами Київ­ради відбуватиметься мітинг на «підтримку» Леоніда Черновецького. Ті, хто у мерії на службі, мусять іти примусово. Існує певна рознарядка на «поголів’я» протестувальників. Наприклад, від колективу у 100 осіб потрібні 50 «добровольців», тобто кожен другий. У такій групі призначається «староста», який робить перекличку і роздає під стінами мерії усім прапори та плакати. Іще в обов’язок пікетувальників входить вигукування гасел. «Льоня — наш мер!» абощо. По закінченні акції «клуб любителів Черновецького» отримує декілька гривень і, зґвалтований, розходиться по робочих місцях.

«Нас реально можуть звільнити, — скаржився наш співрозмовник. І всі ходять, бо бояться. Особливо жінки. Ми можемо більше роботи ніде не знайти. Тим паче в період кризи. У нас в управлінні віднедавна з’явилось відеоспостереження за всіма працівниками. За­лишив робоче місце надовго — підшивають у досьє. Запізнився на п’ять хвилин — у досьє. А потім звільнять без порушень законодавства за статтею про порушення трудової дисципліни...»

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>