Державні секрети

Зарубіжні банківські аналітики напророчили Україні суверенний дефолт, який прийде через два квартали. Якщо говорити простіше, то йдеться про те, що уряд України не зможе виконувати свої зобов’язання перед громадянами — виплачувати зарплати бюджетним працівникам, пенсії, стипендії тощо. За словами аналітика «Коммерцбанку» Ульріха Лейтманна, вірогідність суверенного, або внутрішнього (як його ще називають), дефолту в Україні оцінюється у 90%. Як стверджує зарубіжний експерт, до суверенного дефолту призведе падіння виробництва на 26% порівняно з 2008 роком і девальвація гривні — на 30%. До того ж нові транші стабілізаційного кредиту від Міжнародного валютного фонду залишаються під питанням.

Цікаво, що прогнози Ульріха Лейтманна не примусили себе чекати, а справдилися вже сьогодні. Щоправда, українські аналітики цього ще не визнають, на відміну від парламентаріїв. «Якщо чесно, то внутрішній дефолт в Україні вже настав, держава вже показала, що вона банкрут, — заявив на цьому тижні народний депутат від НУНС Анатолій Гриценко. — Вона (держава. — Авт.) не спроможна платити своєчасно зарплати, пенсії, стипендії, фінансувати найкритичніші вимоги місцевих бюджетів та великі інфраструктурні проекти». Працівники бюджетних сфер уже відчули на собі наслідки суверенного дефолту у вигляді затримки виплат зарплат, пенсій тощо. Як стверджує перший заступник голови секретаріату Президента України Олександр Шлапак, планові показники розкладу на січень 2009 року із загального фонду бюджету виконано лише на 86,3%, а недобір становить 1,4 млрд. грн. До того ж із постійним зростанням інфляції зростає прожитковий мінімум. «За січень—грудень 2008 року, за нашими розрахунками, кожен пенсіонер, який отримує мінімальну пенсію, через інфляцію недоотримав 850 грн.», — стверджує Олександр Шлапак.

Ще один доказ неспроможності уряду виконати свої зобов’язання — небажання вносити зміни в цьогорічний державний бюджет. Тому що після підвищення розмірів соціальних виплат, пенсій, мінімальних зарплат з урахуванням інфляції уряд не зможе виконати свої обов’язки. Як стверджує Олександр Шлапак, саме з цією метою Державний комітет статистики «за вказівкою уряду» не оприлюднив статистичні показники ВВП за січень 2009 року. На його думку, приховування статистичної інформації — справа рук Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко. «На засіданні Кабінету Міністрів України 12 лютого цього року було ухвалено, але не опубліковано рішення щодо обмеження публічності офіційної статистики, — каже Олександр Шлапак. — Це свідчить про одне: уряд намагається приховати від громадян реальну ситуацію в соціально–економічній сфері». На думку Олександра Шлапака, такий «утаємничений» спосіб роботи Юлія Тимошенко використовує давно. «Президент уже скерував до Генеральної прокуратури звернення з проханням вивчити законність таких дій», — повідомив Олександр Шлапак.

А ТИМ ЧАСОМ...

Керівництво Національного банку України, здається, переймає «політику вирішення проблем» уряду. Якщо в попередні місяці на сайті НБУ з’являлась інформація про рефінансування комерційних банків, то зараз вона відсутня. Таким чином Нацбанк начебто вирішує дві проблеми. Перша — у ділових колах припиняються плітки на тему: кому, скільки і за що Нацбанк виділив гроші. Друга — знімаються будь–які політичні спекуляції навколо питання рефінансування банків, до того ж парламентарії та уряд вважали рефінансування банківської системи непрозорим і дуже великим.

Банкіри позитивно оцінюють такі дії НБУ. На думку голови правління банку «Форум» Ярослава Колосника, публікація інформації про рефінансування може лише нашкодити банкам. Народні депутати вважають, що Нацбанк таким чином просто відгороджує себе від критики Верховної Ради.