Вибери мене! От тільки як?

      П'ятниця у Верховній Раді — «мертвий» день. Зазвичай під кінець ранкового засідання (вечірнього в останній будній день тижня просто не передбачено) у залі залишаються тільки ті депутати, які прагнуть виступити в розділі «Різне» з 13-ї до 14-ї години. А виступивши, одразу з трибуни йдуть до виходу, так що під кінець, як у «Прощальній симфонії» Гайдна, залишається «одна скрипочка» плюс головуючий. Учора все було не так. Щойно розпочавши засідання, парламентарії постановили йти до кінця, тобто працювати доти, доки не будуть розглянуті всі до одного законопроекти про вибори народних депутатів. За те, щоб внести в порядок денний розгляд цього питання, проголосували 254 нардепи, а за те, щоб усупереч регламенту того ж дня його й проголосувати, — 257. На зелені кнопки не тиснули тільки фракції «Нашої України» та БЮТі.

      Законів, як висловився Володимир Яворівський, було «до кольору й до вибору» — аж п'ять. Основні відмінності між ними полягали у системі виборів — суто пропорційній або суто мажоритарній, причому перша підрозділялася на вибори за закритими партійними списками й за «регіональними». 100-відсоткову «мажоритарку» пропонував, скажімо, «більшовик» Володимир Гошовський, який в ранковому ефірі телекомпанії «Ера» твердо запевняв: «Ми за пропорційні вибори не голосуватимемо». Хто такі «ми», зрозуміти нескладно — депутати, обрані в одномандатних округах. 60 із них навіть написали до Леоніда Кучми листа, в якому просять «ініціювати проведення всеукраїнського референдуму щодо ставлення громадян до виборів народних депутатів суто за пропорційними списками». За словами нещасних «мажоритарників», яких буквально з-під палки змушують голосувати за те, проти чого вони категорично виступають, вони «підтримують позицію Президента в питаннях конституційної реформи», однак вважають, що «в сьогоднішніх умовах система пропорційних виборів є кроком назад — до монополізації політичного життя країни».

      Інший «більшовик» — член групи «Народовладдя» Василь Гаврилюк — запропонував зберегти систему такою, якою вона є нині, тобто відношення партійних списків до «одномандатних» депутатів 50 на 50. Решта законопроектів (усього три) пропонували різні варіації пропорційної системи. Як уже розповідала «УМ», найбільше шансів має законопроект депутатів Юрія Ключковського («НУ») та Миколи Рудьковського (СПУ), який передбачає чисту пропорційну систему з 3-відсотковим бар'єром. Але після того, як Рудьковський представив проект з трибуни, обурений Ключковський заявив, що соціалістичний нардеп «перебрав на себе не делеговані йому повноваження» й у документі з'явилися якісь нові моменти. А згодом представник «Нашої України» Валерій Асадчев, представляючи свій варіант закону, заявив, що «вибори по закритих списках — це шлях у Середньовіччя», і за умови ухвалення проекту Ключковського—Рудьковського «у парламенті сидітиме 300 киян, що для Києва добре, а для України — погано, бо за регіони нікому буде й слова доброго сказати». Врешті-решт обговорення переросло в дебати із суцільними звинуваченнями: соціалісти дорікали «нашим українцям» тим, що вони взагалі не хочуть реформи, бо «бачать перемогу на виборах у себе в кишені», «мажоритарники» — апологетам пропорційної системи — тим, що ті ігнорують волю народу, який хоче «знати депутата в обличчя», опозиціонери звинувачували «більшовиків» у плазуванні перед Банковою, яка наказує їм голосувати всупереч їхньої волі, а представники більшості закидали опозиції небажання проводити реформу взагалі...

      На той час, коли верстався цей номер, у Верховній Раді ще тривало дуже емоційне обговорення «виборчих» законопректів.

ДО РЕЧІ

      Окрім обговорення «виборчих» законопроектів, депутати встигли заслухати присяги членів Вищої ради юстиції. Зокрема, присягу склали Сергій Ківалов і Геннадій Васильєв. Цікаво, що Віктор Медведчук, який також входить до ВРЮ, до парламенту не з'явився.