В Кабардино-Балкарії четверту добу не поновлюються пошуки чотирьох українських альпіністів, які цього понеділка не вийшли на зв'язок по рації бази «Шхельда». Остання знаходиться на більш ніж двотисячній висоті, недалеко від міста Нальчик. Її свого часу називали «колискою альпспорту». Зараз її слава знову відроджується. Щороку в цій місцевості проводяться інструкторські майстер-класи. Втім українські спортсмени Микола Горюнов, Сашко Ростольний, Максим Польський та Юрій Стрельников до «Шхельди» не дійшли.
Хоча навіть це зовсім не означає, що на хлопцях треба ставити хрест: російські пошуковці стверджують, що зниклі могли просто заблукати. Однак, зважаючи на величезний досвід українських спортсменів, хочеться вірити, що помітивши небезпечну ділянку, вони пішли обхідним шляхом. «Два дні у горах йшов сніг із дощем, сходили лавини, коли погода трохи покращилась, ми спробували поновити рятувальні роботи, та метеорологи знову оголосили штормове попередження. Ми не можемо наражати на небезпеку своїх людей», — розповів «УМ» оперативний черговий Ельбруської територіальної пошуково-рятувальної служби. Так що зараз спортсменам нема звідки чекати допомоги, а покладатися вони можуть лише на власні сили.
Водночас у рідному клубі спортсменів «Вертикаль» розповідають про високий професіоналізм хлопців і вірять, що біда обійде їх стороною. Вони мають за плечима величезний досвід і майже всі займаються скелелазінням ще з вісімдесятих років.
Друзі зниклих альпіністів емоційно заявляють, що в Росії наші хлопці просто нікому не потрібні. Ось чому рятувальні роботи проходять аж так мляво. Через це «вертикалівці» вирішили вирушити на пошуки своїм ходом. Учора на Приельбрусся приїхали дві українські команди із Сум та Києва. Чотирнадцять майстрів спорту зі скелелазіння та тренери із багаторічним досвідом прочісуватимуть гори самотужки.
«Вони шукатимуть їх стiльки, скільки вистачить сил, незважаючи ні на що», — хвилюється колега зниклих спортсменів, адміністратор клубу «Вертикаль» Тетяна Олійник. Адже всі, хто заявив про своє бажання допомогти у пошуках — друзі зниклих альпіністів, а тому зроблять усе можливе, аби врятувати їх.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
