Двоє на хребті вікторії

Учора після оголошення попередніх результатів парламентських виборів лідери обох головних політичних сил Ізраїля заявили про свою перемогу. Рахункова комісія вчора підбила підсумки виборів із 99 відсотків виборчих дільниць (залишилося підрахувати бюлетені з 29 урн у кількох військових частинах та із закордонних дільниць), але це не внесло ясності стосовно переможця. Фактично їх дійсно два. Центристська партія «Кадіма» на чолі з міністром закордонних справ Ципі Лівні здобула 28 із 120 депутатських мандатів до Кнесету, крайньо права партія «Лікуд» екс–прем’єра Беньяміна Нетаньягу — 27 мандатів. На третій позиції (15 мандатів) — нео­фашистська партія російських євреїв «Наш дім Ізраїль» на чолі з екстремістом Авігдором Ліберманом, уродженцем Кишинева. Дошкульної поразки зазнала поміркована ліва «Авода» («Робітнича партія») на чолі з міністром оборони Ехудом Бараком, яка заручилася лише 13 мандатами. До парламенту також пройшли релігійні фанатики з ШАС — 11 мандатів, арабські партії РААМ–ТААЛ, ХАДАШ і БАЛАД — відповідно 4, 4 і 3 мандати, «Єврейство Тори» — 5, «Іхуд леумі» — 4, МЕРЕЦ і «Єврейський дім» — по 3 мандати.

Згідно з неписаним правилом президент Шимон Перес має доручити формування нового уряду лідеру партії–переможця, тобто Ципі Лівні. Але цього разу він може відступитися від традиції, оскільки крайньо праві та релігійно–екстремістські партії здобули 65 мандатів, а центристські та ліві — 55. Тобто Перес цілком може доручити формування уряду Беньяміну Нетаньягу. Тим більше що «Кадіма» ще до виборів підписала коаліційну угоду з Партією пенсіонерів, яка не подолала виборчий бар’єр і залишилася за бортом парламенту.

Учора Лівні запропонувала Нетаньягу приєднатися до широкої коаліції з нею на чолі, на це лідер «Лікуда» відповів, що здатен сформувати уряд самостійно. Якщо Нетаньягу візьметься за створення коаліції на базі партій націоналістично–релігійного табору відповідно до обіцянок, які він давав під час виборчої кампанії («ні» виведенню ізраїльських військ з Голанських висот, «ні» поділу Єрусалима тощо), а потім заручиться достатньою більшістю, то він може запропонувати «Кадімі» приєднуватися до нього, на що Лівні, ймовірніше за все, відповість відмовою. Але це виправдає «повернення додому», тобто перебігання до складу «Лікуду» тієї третини депутатів від «Кадіми», які свого часу так само втекли з «Лікуду». Це дозволить Нетаньягу створити стійку більшість із 74 парламентських мандатів.

Утім усі ведуть переговори з усіма. Володар третього місця і «золотої коаліційної акції» Авігдор Ліберман уже провів торги і з «Лікудом», і з «Кадімою».

Наразі зрозуміло, що після цих виборів Ізраїль вступить у чергову епоху політичної нестабільності. В Ізраїлі вже всі усвідомили, що країна не може жити далі з такою недосконалою виборчою системою, яка дозволяє проходження до парламенту великої кількості маленьких партій, що переслідують не державний інтерес, а свої егоїстичні цілі. За такої системи жоден прем’єр не буде мати сильний уряд, здатний працювати довго.