Правда через 30 років?

Про те, що на Різницькій поновлено резонансну справу 30–річної давнини про смерть легендарного українського композитора Володимира Івасюка, «УМ» повідомив заступник Генерального прокурора Микола Голомша. Нагадаємо, що у квітні 1979 року автор «Червоної рути», «Водограю», «Я піду в далекі гори» та багатьох інших композицій пішов із дому і не повернувся. За три тижні його знайшли повішеним на дереві в лісі поблизу Львова. Офіційний висновок радянських слідчих — самогубство. Але батьки загиблого народного співця до останнього свого дня добивалися перегляду справи, бо вважали, що їхнього сина вбили... Сестри Володимира не мають сумнівів у цьому й сьогодні. Правду народ може дізнатися аж через тридцять років.

Отже, справу поновлено 26 січня 2009 року. За словами пана Голомші, створено «невелику слідчу групу — достатньо двох–трьох осіб», вона накреслила план оперативних заходів і вже працює у Львові. Мета слідчих — додаткове розслідування фактів загибелі Володимира Івасюка.

— Чому ми поновили справу? По–перше, через масові звернення творчих кіл, родичів, політиків, зокрема й Президента, — усе це зумовило витребувати цю справу і прийняти таке рішення, — зазначив в ексклюзивному коментарі «УМ» Микола Голомша. — Дуже багато фактів, які на той час — у 1979 році — попереднім слід­ством узагалі не перевірялися. Зокрема, цілісно не відпрацьовувалася версія, яка стосувалася можливого вбивства під інсценування самогубства, не було досліджено цілу низку питань щодо тілесних ушкоджень, які були на трупі. Не деталізовано й те, чи міг Івасюк покінчити з життям самотужки, яким є спосіб повішання, не допитано цілу низку свідків, є медичні, природні, метеорологічні фактори».

n Що ви маєте на увазі, коли говорите про медичні дослідження? Ймовірною є ексгумація?

— Не забігатиму наперед, бо є слідчі. Але я бачу, що вони матимуть можливість заглянути в ті підвалини, які, можливо, проллють нам світло на факти загибелі. Щодо медичних... невідоме походження пошкоджень — поверхні рук, грудна клітка. Щодо ексгумації теж не варто поспішати. Слідчі й медики визначаться, чи є необхідність у додаткових дослідженнях, плюс — позиція родини. Цілу низку питань нам треба з’ясувати для себе. Отже, ми маємо визначити причину смерті й механізм загибелі. От як він міг залізти на дерево, коли відстань від стовбура до місця, де зав’язано вузол мотузки — 70 сантиметрів? Може, нагнув гілку? Але тоді виникає питання: як саме? Скажу так, відстань від землі до гілки — 2,30 метра, а зріст Івасюка — 171 см. Може, щоб покінчити з життям, він по стовбуру ліз? Тоді на одягу й підошвах мали бути сліди. Якщо зробив це іншим спосом, то чи перевірило попереднє слідство таку можливість? Ні. То хто відповість: чи це було самогубство, чи це апріорі було неможливо. Треба варіанти продумати, прорахувати. Усе треба досліджувати. Або інше. Зник майже на місяць, знайшли в лісі, а там ворони, собаки бігають, звірі. Вибачте за такі деталі, але час теж не грає на користь збереження тіла. Але певних процесів із трупом не відбулося. То коли настала смерть? Отже, чи підтвердиться версія попереднього слідства, чи будуть додаткові обставини — побачимо згодом. Багато людей, представників інтелігенції, колишні правоохоронці хочуть із нами поспілкуватися з цього приводу. Отже, ми маємо можливість поглиблено в цю тему вникнути. Курс слідчими обрано правильний, і, думаю, вони досягнуть своєї мети — дослідити обставини смерті Володимира Івасюка більш детально.

До речі, Генпрокуратура також звернулася до керівництва СБУ з проханням надати доступ до всіх необхідних матеріалів 30–річної давнини щодо смерті легендарного композитора.