Батуринський гарт

Відновлена гетьманська столиця Батурин має значення не лише історичне та державницьке, а й виховне. Він здатен формувати в молодих людей патріотизм, відчуття національної гідності, готовності захищати Вітчизну. Саме з метою культивування цих цінностей, а також поваги до військової служби і свідомого прагнення до оволодіння професією офіцера Президент України Віктор Ющенко підписав указ про створення у славетному Батурині, резиденції п’яти гетьманів, військового ліцею. За ініціативою Віктора Ющенка, у цьому ліцеї виховуватимуть юнацтво, і насамперед дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із багатодітних сімей, дітей військовослужбовців, дітей учасників бойових дій та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Військовий ліцей — найкраща доля

У Міністерстві оборони України вже розробили план створення майбутнього ліцею, його будівель, у яких мають бути розташовані навчальні, житлові та адміністративно–господарські приміщення. «Ми будемо розвивати мережу ліцеїв із посиленою військово–фізичною підготовкою, — зазначив Юрій Єхануров під час зустрічі з персоналом українського посольства у Варшаві. — Багато дітей у різних регіонах України ростуть фактично без батьків, адже ті виїхали на заробітки за кордон. Діти залишилися без опіки та належного виховання». Завдяки наполегливій позиції міністра оборони з першого вересня минулого року на базі Севастопольського військово–морського інституту імені Нахімова починає діяти військово–морський ліцей, у якому за програмою десятого класу будуть навчатися близько 60 дітей — майбутніх офіцерів та адміралів ВМС України. Влучно сказав начальник факультету підготовки фахівців оперативно–тактичного рівня Національної академії оборони України генерал–майор Володимир Лішавський: «З переходом українського війська до системи комплектування на контрактній основі необхідно буде створювати й певні структури, які б готували майбутніх контрактників саме з молоді. Вони мають бути відокремлені від цивільних освітніх закладів і чітко структуровані за видами, а також давати юнаку чітку мотивацію: спочатку навчання, а потім — достойна реалізація себе в житті».

Автору цих рядків як керівникові військової секції на Всесвітньому форумі українців пригадуються слова академіка Петра Масляка: «Жодна держава не може жити без вищих духовних ідеалів. Ідеали можуть тримати маси, якщо вони прості, високі, якщо вони спроможні оволодівати душами людей. І тому ми повинні усвідомити свою відповідальність за долю десятків тисяч дітей, позбавлених батьківської опіки. Ми повинні позбутися такого ганебного явища, як безпритульність дітей. Саме українська військова еліта повинна стати зразком нової системи виховання, нової сучасної шкільної моделі».

Козацькі вимоги

Слід зазначити, що в січових козацьких школах (з 1757 року) хлопчиків навчали грамоті і військовій справі. Для цього школа отримувала від козаків все потрібне: зброю, порох, олово тощо. Юнаків із 18 років закріплювали за досвідченими козаками, біля яких вони протягом трьох років навчалися військовому ремеслу. Їх вчили шаблею рубати і відбиватися, з «рушниці гострозоре стріляти і списом добре колоти». За прикладом дорослих серед дітей існувало побратимство. Хлопчики браталися, найголовнішим вважали вміння зберігати вірність і дружбу, були готові йти на самопожертву один за одного. Головною метою у таких школах було формування у дітей любові до свого народу, готовності віддати життя за волю України.

Важливою стороною військової підготовки молоді було фізичне виховання. У козаків існувала ціла система фізичних вправ, тренувань. Вони вміли плавати, фехтувати, їздити на конях, вести єдиноборства. У Січі існувало декілька систем козацької боротьби: «Гойдок» (нею користувалися розвідники–пластуни), «Спас» (боротьба мала оборонний характер), багато елементів рукопашного бою лягли в основу козацького танцю «Гопак». Козаки часто спали просто неба, купалися навіть взимку кожного ранку в річці, багато знали про народну медицину, мали її рецепти, які забезпечували міцне здоров’я. Кожна тогочасна імперія воліла бачити у своєму війську запорізьких козаків. Тому рішення Президента України щодо створення військового ліцею у селищі Батурин на Північному острові річки Сейм є надзвичайно позитивним моментом із відродження нашої духовної та історичної спадщини. Як зазначила президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого пані Валентина Стрілько: «Тут будуть навчати за кращими традиціями козацької педагогіки. І це є дуже важливим фактором відродження нашої держави, її духовності, культури, яке аж надто затягнулося у часі».

Інвестуймо в молодь

Духовно Батурин вистояв століття, хоч був нещадно зруйнований за наказом московського царя. Так він помстився гетьманові Івану Мазепі за його любов до України та прагнення до її незалежності. Відроджуючи гетьманську столицю, ми відновлюємо історичну правду про Україну, повертаємо Україні велич боротьби за свою незалежність! У зверненні ініціативної групи до громадських організацій, творчої інтелігенції, козац­тва, меценатів, до всіх небайдужих до долі дітей України є такі слова: «Батурин — це українська військова звитяга і довічний національний біль, невичерпне джерело історичної пам’яті, до якого будуть завжди звертатися наступні покоління українців. Батурин — це уособлення боротьби українців за свободу!».

Військовий ліцей у козацькому Батурині, де кожна п’ядь землі дихає історією, стане у великій пригоді й з точки зору патріотичного виховання майбутніх «великих українців». Адже де, як не тут, найлегше посіяти в юні душі зерна любові до України і закласти основу формування справжнього захисника Вітчизни. Звичайно, не всі вихованці стануть військовими, але можна сказати напевно: їх ніхто й ніколи не вважатиме «загубленим поколінням».

Наприкінці минулого року міністр оборони України Юрій Єхануров підписав план надання Збройними силами України шефської допомоги дітям–сиротам. Відтепер під опікою частин, установ та організацій Збройних сил України будуть 189 закладів з дітьми–сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та хворими дітьми. Протягом навчального року військові надаватимуть шефську і методичну допомогу в організації та проведенні зборів, стрільб, місячника оборонно–масової роботи з використанням навчально–матеріальної бази військових частин, ВВНЗ і навчальних центрів Збройних сил України. А наприкінці навчального року спільно організовуватиметься підготовка та проведення дитячо–юнацької військово–спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура») Українського козацтва.

Як підписант Маніфесту української інтелігенції, я хочу подякувати солдатам і генералам, трудівникам поля і доменної печі, вчителям і лікарям, працівникам державної служби, священикам, ветеранам праці і війни, пенсіонерам, які пожертвували на будівництво майбутнього військового навчально–виховного закладу більше 200 тисяч гривень, і переконаний, що на звернення ініціативної групи відгукнуться козацькі громадські організації, українські меценати і представники українських бізнесових структур, чиї імена з часом можуть навічно увійти до української історії і золотими літерами будуть викарбувані на фасаді Батуринського ліцею.

Анатолій ГРИЩУК,
капітан І рангу, магістр державного управління,член Конгресу української інтелігенції

ЗВЕРНЕННЯ

Благодійні кошти для будівництва військового ліцею в Батурині прохання переказувати на:

розрахунковий рахунок № 260053010680 АБ «Старокиївський банк» м. Київ,
МФО 321477, ЄДРПОУ 20062836,

валютний рахунок № 260043020680 АБ «Старокиївський банк» м. Київ, МФО 321477, ЄДРПОУ 20062836

Отримувач: Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого.

Призначення платежу: благодійні внески на військовий ліцей у Батурині.