Як свідчать історичні джерела, Алустон (з грецької перекладається як протяг) звели за наказом візантійського імператора Юстиніана І у середині VІ століття. Далі цим опорним пунктом на південному березі Криму заправляли генуезці. Про давнє минуле Алустона, від якого, власне, й пішла назва сьогоднішньої Алушти, нагадує лише одна оборонна башта генуезького періоду та залишки мурів. Зусібіч руїни фортеці потроху обліплює приватний сектор міста, в деяких місцях навіть залізаючи нужниками і всілякими самовільними, як у нас нерідко водиться, добудовами на територію охоронної зони. Схоже, простолюду просто начхати на те, що ще майже півгектара її території до кінця не обстежено археологами, а отже, може становити історико–культурне надбання країни.
Далі всіх пішов один із «сусідів» Алустона, який у серпні минулого року «приростив» своє обійстя добрячим шматом фортечної території, для надійності огородившись ще й кам’яним муром, як розповіли «УМ» у прес–службі прокуратури Криму. На цей раз кричущий факт глумління над історією не пройшов не поміченим з боку міської прокуратури. Днями вона порушила кримінальну справу, позаяк самозабудовник своїм облаштуванням наніс збитків державі на суму понад 100 тисяч гривень.
На жаль, це не поодинокий факт подібних «хватальних рефлексій» деяких кримчан. Приміром, у ще більш древній Керчі («УМ» про це писала) люди пристосували під погреби і нужники склепи часів Боспорського царства. Щоправда, їх рятує від кримінальної відповідальності той факт, що більшість склепів досі вважаються «нічийними», тобто вони не стоять на охоронному обліку.