Незрозумілі купюри в непрозорих банках

Учорашній день приніс давно очікувану новину: українська гривня, яка впродовж тижня вдавала, ніби повзе догори, знову покотилася у звичному напрямку — до знецінення. Експерти заявили: вони не бачать жодних перепон, щоб наша національна валюта вже найближчим часом не скотилася до позначки 10 uah за 1 usd. Найсумніше, що у ці передбачення варто вірити: вони вже навчилися вгадувати, наші аналітики!

Утім прогнозувати нині неважко: зміна показників — тільки донизу, єдина складність — не розбігтися з датою. Ну і ще відстежувати: чи не з’явився на фінансовому ринку потужний фактор, який здатний змінити ситуацію. Нині таких чинників може бути три: спільна (і зрозуміла навколишнім) діяльність виконавчої влади та Нацбанку, черговий транш МВФ та допомога Золотої Рибки. Але оскільки ми реалісти, перший пункт одразу ж викреслюємо.

Хоча би тому, що сьогодні публічна боротьба Прем’єр–міністра країни з системним банком «Надра» (5% усіх вкладів населення) виглядає так само епатажно, як і добре організовані протести «надрівських» клерків зі звинуваченням персонально Юлії Тимошенко в усіх бідах цієї фінустанови. Бо якщо пересічний українець ще здатний повірити у щирість страйкарів–шахтарів, то співчувати «кровопивцям–банкірам», які в односторонньому порядку піднімають кредитні ставки і не повертають вклади людям, — ніколи в житті!

І якщо Прем’єр каже «а», оприлюднюючи зовсім не таємну суму рефінансування для «Надр» у 7,1 мільярда гривень, то вона має бути готовою почути від опонентів «б»: інші 33 мільярди гривень (!) отримали інші дев’ять українських банків. Від звинувачень у шахрайстві їх врятувала лише одна обставина: ці банки не належать нинішньому опоненту леді Ю. Дмитрові Фірташу. А деякі є навіть власністю най­ближчих союзників лідера БЮТ. У переліку за грудень минулого року: скандальновідомий «Промінвестбанк» (6 млрд. грн.), державний «Ощадбанк» (4 млрд.), «Приватбанк Дніпро» (3,4 млрд.), «Фінанси і кредит» (2,69 млрд.), «Родовід–банк» (2,17 млрд.), інший державний — «Укрексімбанк» (1,4 млрд.), фінансова установа, якою вже керує уповноважений «Нацбанку», що означає передбанкрутний стан, — «Укрпромбанк» (1,34 млрд.), «Фінансова ініціатива» (1,25 млрд.), «Укргазбанк» (1,22 млрд.). За останній період ця сума, ймовірно, зросла. Але громадськість ще не знає, на скільки саме.

Куди пішли ці гроші — майже державна таємниця. Сьогодні очевидно, що їх безконтрольно вливали (і, можливо, продовжують використовувати) для валютних спекуляцій. То ж «Надра» був, є і, радше за все, буде рівним серед рівних у схемах, які не приносять користі для держави. Про суцільну тінізацію фінансової схеми у прямому каналі «Інтеру» заявив Дмитро Фірташ — гроші, мовляв, давали під його особисті гарантії! У розвинених країнах після такої ремарки полетіла би голова не одного чиновника. Тим паче що Нацбанк чудово знає: за кордоном центробанки не дають гроші під чесне слово, а лише під чіткий кошторис — на які цілі ці мільярди можна витратити.

Нині вже стало зрозуміло: рефінансування виявилося недостатнім кроком — Україна прямує до банківської рекапіталізації. Це значить, що держава викуповуватиме частку власності комерційних банків. Чистоти у цій операції зазвичай буває ще менше. А «чорних» лобіювань — навпаки, більше.

...Сьогодні український банківський сектор працює у якомусь позаринковому вакуумі: з одного боку, він вимагає допомоги у держави, з іншого — «тисне» на клієнта, домагаючись вигідних для себе умов. Ну чому, скажімо, уряд має витрачати бюджет, аби врятувати банк, топ–менеджери якого здійснювали ризикові операції і програли? Або піднімати з колін системний банк (навіть якщо він зібрав 5% вкладів населення), якого готували до вигідного продажу, «роздуваючи» капіталізацію — і не встигли через світову кризу?

Як наслідок, кризу переживуть не всі банки. Аналітики прогнозують, що «помре» (закриється, зіллється з іншими) кілька десятків. І завдання уряду — не прискорювати процес і навіть не гальмувати його штучно, а зробити все, аби їхніми уламками не засипало наші заощадження та національну грошову одиницю.