Більшість запрошених у київський Міжнародний палац культури і мистецтв і не здогадувалися, що традиційно нудні урочисті збори в рамках аграрно-партійної акції під назвою «Сільська жінка: турбота про неї» викличуть у сільському середовищі такий фурор. Йосип Кобзон, брати Яремчуки, Дмитро Гнатюк. Неперевершені пародії на «Іванушек-інтернешнл» і Шуру від дуету «Світязь». Микола Гнатюк, «Малиновий дзвін» якого зал проспівав сам, хором. І на завершення — 30-хвилинне шоу «вживу» від «золотого голосу Росії» Миколи Баскова. Такого в нашому селі ще не було. Розбещених різноманітними гастролями киянок, можливо, столичними зірками і сусідським тенором не здивуєш. Але зал, заповнений здебільшого представницями прекрасної статі якщо не з глибокого села, то з регіонів точно (такою була партійна рознарядка АПУ), на три години наче завмер в екстазі. Зі сцени від імені Міністерства аграрної політики і фракції Аграрної партії вітали доярок і свинарок, керівничок радгоспів і реформованих КСП. А співав Басков.
Колєнька (саме так називали його присутні жіночки), як завжди, самозакохано роздавав усмішки та привітання і водночас дозволяв донесхочу фотографувати себе «мильницями» й навіть фотографуватися з собою, коли проходив залою. Між піснями він не забув проанонсувати, що незабаром вийде його новий альбом «Никогда не говори «прощай» і навіть заспівав із нього одну пісню — «Моя любимая». «Коли я вперше сидів удома і програвав її на фортепіано, — довірливо вiдкривав душу російський артист, — моя дружина сказала: «Сподіваюся, її ніхто не почує». Наявність дружини (Басков взяв шлюб із дочкою свого продюсера Світланою Шпігель у січні 2001 року) дещо здивувала загал, але те, що її пісню співак вирішив подарувати усім своїм прихильницям, сподобалося. Неначе спростовуючи чутки про хисткі родинні стосунки, Микола Басков підкреслював свій сімейний стан, хоча і двозначно (тим більше в сільському середовищі) закликав підтримувати «русского производителя». А самолюбство жінок потішив гендерним анекдотом. «Командир вишикував роту солдатів і скомандував: «Хто під каблуком у дружини — крок уперед». Уся рота зробила крок, а от Іванов залишився стояти струнко. «Іванов, а ти що, у своєї дружини не під каблуком?» — «Не знаю, під каблуком чи ні, але вона мені сказала: «Де я тебе поставила — там тебе і заберу». Чоловікам не сподобалося.
Щоб стати у Києві геть зовсім своїм, Микола Басков зізнався, що він — «наполовину гарний український хлопець». Виявляється, його бабуся по материнській лінії — Векла Савченко. А прабабуся жила в Сумах і навчила Миколку однієї української пісні — «Чорнії брови, карії очі», яку Басков проспівав майже без московського акценту. До нашої публіки він піддобрювався невипадково — влітку «золотий голос» планує разом iз Монсеррат Кабальє приїхати в Україну з так званим прощальним концертним туром. Прощальним, бо потім на два роки вирушає до Іспанії. «Їду попрацювати з професійними зірками оперної сцени», — пояснив він сільським жінкам.
...А далі був чудовий гопак у виконанні Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Вірського.