«Діагноз» — у конкурс, ще п’ять стрічок — на ринок

Минулого року Україна вперше відвідала Берлінський кінофестиваль як повноцінний учасник. Рекламували наші нові картини, влаштовували прийняття, заводили корисні знайомства — словом, провели розвідку боєм, яку тепер є сенс продовжити масованою атакою. Чи буде вона результативною — покаже час. Але є надія, що українські кінематографісти на цьому кінофорумі, який розпочинається 5 лютого, непоміченими не залишаться.

Як відомо, короткометражка Мирослава Слабошпицького «Діагноз» змагатиметься в основному конкурсі короткого метру. А ще п’ять українських картин будуть представлені на Берлінському європейському кіноринку. Скажімо, на Берлінале відбудеться прем’єрний показ картини Кіри Муратової «Мелодія для шарманки». Цікаве питання: чому новий фільм Кіри Муратової відбірники не взяли в конкурс? Адже Берлінський МКФ традиційно любить цього режисера. А от «Райські птахи» Романа Балаяна вже «облетіли» кілька фестивалів і мають у своєму активі не лише відгуки критики, а й кілька відзнак. Мультик «Пригоди бравого солдата Швейка» (автори — Ренат Газізов та Манука Депоян) також ще не мав офіційної прем’єри, але минулого року в Канні демонстрували його трейлер і цим анімаційним фільмом ще тоді зацікавилися у Чехії. Покажуть у Берліні і «Живих» Сергія Буковського, документальну картину, відзняту до 75 роковин Голодомору. Незважаючи на її національно–історичну специфіку, стрічкою активно цікавляться різні телекомпанії, зокрема, за словами голови Української кінофундації Андрія Халпахчі, з цього приводу вже зверталися представники одного телеканалу зі Швейцарії. П’ятою учасницею презентації українського кіно на Берлінському кіноринку буде Марина Кондратьєва, яка представлятиме свій фільм «Одного разу я прокинусь». Ці картини матимуть по одному сеансу, фільм Буковського покажуть двічі. Також у рамках Берлінале–2009 відбудеться презентація двомовного каталогу «Українські фільми 2008—2009».

Українська кінофундація обіцяла піарити наші картини по максимуму, і не лише через рекламні матеріали та промо–акції, а й на офіційному прийнятті, на яке вже розіслали запрошення 200 відомим режисерам, акторам, продюсерам, кінокритикам і, звичайно ж, керівництву та журі Берлінського кінофестивалю. Мету української присутності у Берліні Халпахчі сформулював так: головне — не те, за скільки куплять той чи інший фільм, а те, що його побачать. Одним з основних завдань УКФ на фестивалі Андрій Якович вважає і підтримку мистецького іміджу України. «А то раніше за картини Кіри Муратової змагалися і Берлін, і Венеція, — говорить він. — А тепер експертна рада, яка обирає фільми для фестивалю, омолодилася, і ці люди навіть не знають, хто така Муратова». До речі, якщо зараз УКФ думає, як представляти українські картини, то, не виключено, наступного року вже матиме іншу проблему: а що ж везти на фестиваль? Замість 48 мільйонів гривень, запланованих на кіновиробництво, кінематографістам обіцяють лише 5. На ці гроші сьогодні й одну стрічку зняти проблематично. Залишається сподіватися, що хоча б картини Васяновича, Томенка і Кіри Муратової, які зараз у роботі, буде дознято.

«Конкурсант» Мирослав Слабошпицький, який зараз мешкає у Санкт–Петербурзі, не заїжджаючи до Києва, одразу поїде в Берлін. Як сказав журналіст Андрій Халпахчі, в оргкомітеті Берлінале фільм «Діагноз» називають «безумовним шедевром». Так що цілком можливо, Слабошпицький повторить успіх Степана Коваля, який свого часу отримав у Берліні «Срібного ведмедя».