Відеокамера? Яка ще відеокамера?
Загальновідомо, що найбільше псують репутацію аеропортів у будь–якій точці світу переважно вантажники. Дуже вже велика спокуса «пощупати» валізи, які перевозиш, ізсередини. Проблема крадіжок цінних речей із багажу пасажирів практично відсутня там, де процес відвантаження багажу з борту літака та до конвеєра аеропорту автоматизовано, а людський фактор зведено до мінімуму. Наприклад, як в аеропорту Бангкока. Але нам до цього ще далеко. Тому одних людей у спецівках віднедавна контролюють інші люди з погонами. Але й ця метода може давати збої.
За словами заступника начальника обласної міліції Київщини Анатолія Самойленка, віднедавна міліція контролює і супроводжує багаж на всьому шляху — від літака до пасажира. Поруч із вантажниками, які приймають валізи з борту повітряного судна стоять правоохоронці, щойно бачать валізу, в якій явно хтось покопирсався, одразу документують факт (хоча часто буває, що ремені, або блискавка просто випадково розстібнулися, а згодом власник засвідчує, що всі речі на місці). Але до такої сумки все одно, після складання акта, кріплять червоні стрічки «під контролем міліції», знаходять пасажира і чекають, доки він перевірить вміст багажу.
Щоправда, якщо виявиться, що з валізи таки зникли цінні речі, знайти крадія буде практично не можливо. «Річ у тім, що в 90 відсотках випадків речі з багажу в аеропортах крадуть на вильоті, а не на прильоті, — пояснює начальник служби наземного обслуговування аеропорту «Бориспіль» Володимир Корольов. — Прилітає людина, наприклад до Стамбула, отримує багаж, а відеокамери немає. Кому претензії пред’являти?»
Дійсно, крадії розраховують на те, що їхня жертва повернеться лише за кілька днів або й тижнів, коли з них уже не спитаєш — час минув, інша зміна та й завжди можна сказати, що то вина іншого пункту призначення. Полковник Самойленко додає, що пасажири часто не звертаються до міліції із заявами про злочин, а без заяви не буде і справи. Хтось махне рукою (авіалініями користуються не бідні люди), а хтось побачить пропажу вже вдома.
Але присутність міліції на летовищі усе ж таки напружує вантажників. «Мали місце неодноразові спроби підкупу працівників міліції вантажниками, тому останніх ми взяли в оперативну розробку. Усі вони одразу повтікали у відпустки та на лікарняні, — зазначає Анатолій Самойленко. — Натомість проводимо щоденну ротацію наших працівників у «Борисполі», кожного дня на службу заступають різні міліціонери, щоб не могли з вантажниками домовитися».
У вантажники б пішов, хай мене научать
Свої заходи з «очищення» лав від крадіїв здійснює і керівництво міжнародного аеропорту. За словами заступника гендиректора з авіаційної безпеки Михайла Кравця, навіть якщо міліція не порушує справу проти спійманого «на гарячому» вантажника (пасажир відмовився писати заяву), такого працівника звільняють, але немає жодної гарантії, що через певний час він не поновиться на роботі через суд. Місце–бо «жирне». Що й казати, якщо в аеропорту працює близько двохсот вантажників, і лише за останні три місяці 2008 року було звільнено 30 осіб! Коли міліція всерйоз зайнялася особами таких працівників, з’ясувалося, що серед них не так уже й рідко зустрічаються раніше судимі за корисливі злочини!
У «Борисполі» лише розводять руками: законодавчих норм, за якими можна відмовити судимому влаштуватися на роботу в аеропорт, не існує. Натомість, за словами пана Кравця, разом із міліцією вони розробили нові правила видачі перепусток. Оскільки літовище є режимною зоною, потрібно регулярно (десь раз на рік) замовляти перепустку. Але, починаючи з цього року, всі кандидати, перш ніж іти до відділу кадрів, мають завітати і в сусіднє ЛВМ. Перепустку на летовище не отримає жоден, доки його кандидатуру не розглянуть у міліції, не «проб’ють» по базі. Були проблеми із законом? Вибачте, вам тут не місце.
Один із представників авіаційної безпеки на правах анонімності розповів «УМ», що раніше часто бувало, коли спійманий «на гарячому» вантажник, якого вони віддавали до ЛВМ «тепленьким» — із відбитками пальців на вкраденому, із відеозаписом тощо, через певний час відкуплявся, а згодом ще й поновлювався через суд. Але після зміни керівництва лінійного відділення міліції «Борисполя» подібні випадки припинилися.
«Не поодинокими є випадки, коли чесного вантажника просто примушують красти, кажуть: піди до такої–то сумки і візьми таке–то, — розповідає випадковий співрозмовник «УМ» з числа вантажників. — Хлопець відмовляється й отримує спочатку погрози, а як не змінить думку, йому без проблем золотий ланцюжок до кишені підкинуть, а потім пальцем на нього вкажуть. Мовляв, лови злодія! Ганьбить тут нас усіх».
Наразі красти багаж пасажирів, що летять з України стало важче. Супровід міліції, відеокамери на кожному кроці. Втім, за словами працівників авіаційної безпеки «мертвою зоною» для контролю є багажне відділення повітряного судна. Камери там не встановиш, а авіакомпанії не хочуть співпрацювати із САБ аеропорту і призначати відповідального, що письмово передаватиме багаж вантажникам після приземлення. Принаймні, так було за радянських часів.
ДО РЕЧІ:
За даними обласної міліції, найбільше пошкоджених валіз прибуває з аеропортів Туреччини (Стамбул), Ізраїлю (Тель–Авів), Єгипту (Хургада), Росії (Москва і Санкт–Петербург) та Німеччини. Під час перебування журналістів у режимній зоні аеропорту міліція та працівники авіаційної безпеки виявили дві розкриті валізи саме з німецького рейсу.