Сьогодні група співробітників «Музею Сюрмондта–Людвіга» з міста Аахен мала завершити свою місію в столиці Криму й повернутись на батьківщину. А приїжджали німці до українських колег, як розповіла «УМ» заступник директора Сімферопольського художнього музею з наукової роботи Лариса Бровко, з єдиною метою: оглянути, атрибувати (встановити автора і назву картини. — Авт.) й оцінити стан полотен із так званої «Аахенської колекції». І не більше. До цього шедеври — 68 полотен XVII—XIX сторіччя — вони бачили лише на світлинах свого довоєнного каталогу і вважали безслідно зниклими після переможного для СРСР 1945 року.
«З’ясувалося, — вдається до передісторії пані Лариса, — що під час Другої світової війни наш музей постраждав чи не найбільше. Зокрема, втрати склали понад дві тисячі екземплярів. Це твори живопису, рідкісний фарфоровий посуд, меблі із південнобережних палаців Романових, Воронцових тощо. Начебто під час евакуації музею транспорт із цими цінностями фашисти розбомбили в районі Керченської переправи. Тому вже після війни було прийнято спеціальне урядове рішення — поновити фонди Сімферопольського музею за рахунок Ермітажу, Художнього музею тощо. Ось так до нас і потрапила «Аахенська колекція». Якими ж шляхами вона була вивезена із самої Німеччини — це вже окрема тема для вивчення».
«Аахенська колекція» — це роботи художників голландської, фламандської, німецької, венеціанської шкіл, зокрема таких авторів, як Отто Скрик, Ван Кессель, Марко Річчі, а також старовинні копії більш знаменитих Тіціана і Ван Дейка. «Засвітилась» же німецька пропажа два роки тому досить випадково: під час екскурсії до Сімферополя подружжя з Баварії завітало на музейну виставку з нагоди 70–річчя тутешнього художнього музею і на одній із картин упізнало рідний Аахенський собор, що досі функціонує. Інформація про це докотилась до мистецтвознавців і «Музею Сюрмондта–Людвіга». Тоді ж у західній пресі з’явились натяки, мовляв, знайдені шедеври мають неодмінно повернутись до рідних пенатів. Але сам директор аахенського музею Петер ван ден Брінк у розмові з місцевими медіа все спростував: «Про повернення картин не йдеться, ми тут із дослідницькою метою і готові запропонувати свою допомогу в ідентифікації картин, позаяк не всі ще ідентифіковані». Пан Брінк також визнав: картини збереглись добре, але з огляду на їхній вік деякі все ж потребують незначної реставрації. У свою чергу керівництво Сімферопольського художнього музею висловило готовність до плідної співпраці, «рівноцінного» обміну експозиціями тощо.