Мобі Дік в мініатюрі

На Київському водосховищі велелюдно. Невеликими групками та по одному тут сидять рибалки. Вони закутані так, що з–поміж коміра й шапки стирчить лише червоний ніс. Над крихітними лунками завмерли вудки, схожі на дитячі іграшки. Кожен день сюди приходить більше 200 чоловіків. «Особливо не заскучаєш, — розповідає рибалка Юрій. — Увесь час доводиться бути зосередженим. Якщо ловити так (крутить головою в різні боки. — Авт.), ніякої риби не наловиш». Проте зараз усе одно нема кльову, і Юрій охоче розмовляє з журналістами. Він показує невеликий улов, ділиться рибальськими історіями. Від нього дізнаємось, що сьогодні — «глухозим’я», тож ловиться взагалі погано.

Справжня риболовля — на початку зими, коли лід свіжий, тонкий та досить небезпечний. Майже кожен тут хоч раз потрапляв у воду, опинявся на відколотій крижині або ще якось стикався з непривабливими ситуаціями зимової риболовлі, але все одно приходить. Чому? Закохані в зиму, в лід, у своє складне хобі, вони, певно, робитимуть це, доки не висохнуть усі річки на світі. До того ж часу матимуть клопіт і рятувальники. Тож учора Головне управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій вирішило продемонструвати публіці, яким чином треба рятувати інших та рятуватися самому. Для цього знаходимо місцину біля самого берега, де темніє вода. Старшина бригади водолазів Олексій Карпенко починає йти по льоду до самої води. Він може це собі дозволити: за плечима великий стаж підводного полювання, а на самому Олексієві — термокостюм. Іншим рибалкам так робити рятувальники суворо не рекомендують.

Лід загрозливо тріщить, і наступної миті старшина опиняється під водою. Тут йому треба діяти рішуче і не панікувати. Він перевертається на спину і лягає на лід. Роблячи плавні рухи ногами у воді, виштовхує себе на берег. Потім Олексій знову перевертається і повзе подалі від небезпечної ділянки. Саме так і має діяти кожен, якщо опиниться на його місці. Вибравшись на берег, розповідає, що одяг перші дві хвилини триматиме людину на воді і допомагатиме вибратись. Пан Карпенко радить: «Поки ви ще на кризі, різких рухів робити не треба, а на небезпечних ділянках потрібно рухатись не відриваючи ніг від криги. А от на березі треба якнайшвидше зігрітись, випити гарячого міцного чаю». Також водолаз пояснює, що в більшості випадків рахунок йде на хвилини. Рятувальники фізично не в змозі дістатися до кожного. Тому вміти зарадити собі мають усі. Найголовніше — не виходити на тонкий лід. Безпечна товщина льоду — близько 12 сантиметрів, а рибалка може перевірити її, коли довбатиме лунку. Самих же лунок рясно робити навколо себе теж не рекомендують. Також рятувальники застерігають збиватись у групи. «Так часто буває, що коли клюнуло в одного, то всі біжать на те місце і провалюються», — пояснив засторогу один із офіцерів МНС.

Олексій ще кілька разів купається у крижаній «ванні». Треба продемонструвати всі засоби порятунку, що є на озброєнні у МНС. «Соломинка» — дієвий рятувальний засіб, що представляє собою зашитий пожежний рукав. З одного боку до рукава приєднано балон, який умить наповнює рукав киснем. Отаку соломину можна кинути навіть кільком людям, що тонуть, одразу. Ще один засіб — «кінець Олександрова», названий так за прізвищем свого винахідника, є мотузкою завдовжки 25 метрів із прив’язаними на кінці грузками, так що її можна кинути людині, яка тоне на великій відстані від берега або твердої криги. До речі, «кінець Олександрова» за правилами техніки безпеки має бути у кожного рибалки. Для того щоб перевірити це, вирушаємо до них. Із десяти опитаних мотузки не виявилось у жодного.

Як розповідає заступник керівника Вишгородського райвідділу МНС Валерій Павленко, найчастіше потрапляють у крижаний полон молоді та недосвідчені рибалки. Цього року таких випадків поки не зафіксовано, а в минулому їх сталося аж 27. «Одного разу загинуло відразу шестеро осіб. Прийшли вночі ставити сітки й потонули. Зранку ми побачили, що вони намагалися врятувати один одного, але загинули всі», — пригадує пан Павленко. Взагалі ловити рибу на Київському водосховищі заборонено, але люди все одно сюди приходять. До того ж через роботу шлюзів частина води ніколи не замерзає. Це створює додаткову небезпеку, але рибалки нехтують і нею.

ДО РЕЧІ

Від початку року четверо рибалок загинули, а понад 40, які опинилися під кригою, вдалося врятувати.