Хто з бідою «родичався», той добром багатий! Мешканці невеличкого райцентру Чернігівка, що на Запоріжжі, ні на йоту не сумніваються у тому, що і в наш скрутний час дане твердження не втратило статусу аксіоми.
Типовою у цьому плані є історія Тетяни Кочеткової, уродженки курортного Бердянська. За прожиті чверть віку Тетяна так і не спізнала, що то воно таке — курорт. Попри те, що у Бердянську і досі мешкає її мати. Тетянку вона залишила напризволяще, кинувши її на залізничному вокзалі з засунутим у колготочки свідоцтвом про народження...
Рідною для дівчинки стала вихователька дитячого будинку, затим — директор школи-інтернату. А тепер Тетяна вже й сама мати: виховує трирічного Віталика та двомісячну Юлю. Так трапилося, що майже одночасно у Тетяни народилася донечка і померла надія на власне житло: стихія зруйнувала безгоспний сільський будинок, у якому вона знайшла було дах для себе і сина.
Біди молодої жінки за свої сприйняв колектив пологового будинку. Для Віталика знайшли місце у дитячому відділенні. Сюди перевели і Тетяну з новонародженою. Попри мізерне фінансування лікарні, колектив навідріз відмовився виписувати Кочеткову: куди ж вона, мовляв, піде з дітьми такої негожої днини? Про нестандартну ситуацію розповіла редагована Вікторією Марченко місцева газета «Нива». Не стало відбою від бажаючих передати продукти, одяг, гроші, памперси одинокій матері з малими!
Начальник служби у справах неповнолітніх Чернігівської райдержадміністрації Людмила Семенихіна каже, що попри відсутність усіх необхідних документів Тетяна одержуватиме матеріальну допомогу на обох діток. Допоможе влада і лікарні, аби сім'я змогла перебути під її дахом до суттєвого потепління. Що буде навесні? Найвірогідніший варіант — переїзд Тетяни Кочеткової в один із південних районів. На біди молодої матері однією з перших відгукнулася голова Обіточненської сільради Тетяна Скрипка: є у нас, мовляв, порожній будинок — приймемо! Перспективі жити в Обіточному, де успішно функціонує декілька сільгосппідприємств, Тетяна зраділа: «На селі нині жити легше. Город можна посадити. Не те що в місті...»