Так ви кажете, що є депутатом, а не бандитом?

Нагадаємо нашим читачам, що ще 16 грудня близько 11.00 Генпрокурор Олександр Медведько направив до ВР подання про надання згоди на позбавлення недоторканності та арешт депутата від БЮТ Богдана Губського. Але вже за кілька годин керманич Генпрокуратури відкликав подання після жорсткої розмови з Прем’єром Юлією Тимошенко, яка стала на захист одіозного БЮТівця. Втім подання не було якимось «фантомом», його бачили як працівники апарату ВР, так і окремі нардепи. Так, депутат від БЮТ Григорій Омельченко ще тоді не лише надав «УМ» копію подання Генпрокурора, а й направив на ім’я Медведька депутатський запит, у якому цікавився причинами відкликання подання, просив повідомити, чи зверталася до нього Тимошенко з проханням залишити Губського у спокої тощо. Усі ці документи «УМ» оприлюднювала протягом грудня 2008 року, включно із повним текстом подання органу досудового слідства на п’яти аркушах. Цей додаток підготував слідчий з особливо важливих справ ГПУ Дмитро Павлюк, його підтримав власним автографом і Генпрокурор. Завдяки цим документам читачі мали змогу зробити власні висновки про те, у чому саме слідчі підозрюють нардепа Богдана Губського і чому хочуть його заарештувати. Але...

...Минув час, і на Різницькій таки сподобилися на відповідь депутату Омельченку. Щоправда, відповідати на «слизькі» для себе запитання особисто Генпрокурор не забажав. Відповідь підготував його заступник Ренат Кузьмін, чий підпис стоїть на відповіді Омельченку, дата — 29 грудня 2008 року, але зрозуміло, що на свята цей лист десь затримався. Копію цього «видатного» документа нардеп надав «Україні молодій».

Із тексту стає зрозумілим, що керівництво Генпрокуратури вирішило не пояснювати громадськості свою «страусячу» позицію щодо відкликаного подання, як до цього Різницьку закликала «УМ» ще 19 грудня 2008 року. Щоб уникнути відповідей на неприємні запитання з депутатського звернення Григорія Омельченка, тут вирішили усе заперечувати. Не було подання на арешт Губського — і крапка. «Подання органу досудового слідства про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Губського Б. В. до Верховної Ради не вносились», — пише пан Кузьмін й інформує про порушену проти банди Капітонова кримінальну справу, яка уславилася низкою рейдерських штурмів, у тому числі й на Києво–Святошинське райуправління земельних ресурсів.

Але про зв’язки «Капітошки» та його поплічників із депутатом Губським — жодного слова. Мовляв, «окремі особи, допитані у справі», наголосили про можливу причетність до цих злочинів народного депутата Губського Б. В.», але ці доводи ще перевіряються. Даруйте, а як же тоді посилання слідчих у поданні на покази допитаних поплічників Капітонова — Зайцева та Пластівця? А як же відомості, отримані від мобільних операторів, які засвідчують, що саме Губський телефонував окремим рейдерам під час штурму, а також своїм опонентам, які звинувачують його у тиску та залякуваннях?

Вочевидь на даному етапі слідство зосередилося на показах самого БЮТівця Губського, адже одним з аргументів слідства на момент подання про його арешт було й те, що депутат ігнорує усі виклики слідчих, прикриваючись мандатом. За даними «УМ», саме те, що недоторканний Губський таки поп’є чаю зі слідчими, і було одним з аргументів Прем’єрки для відкликання Медведьком подання про його арешт із ВР. І відповідь Кузьміна опосередковано підтверджує ймовірність таких домовленостей між керманичами уряду та Генпрокуратури.

«Сам Губський Б. В. на допитах заперечує свою причетність до вчинення будь–яких злочинів», — зазначає заступник Генпрокурора. Отже, земельного латифундиста від БЮТ таки допитували, і не раз. Проте, який сенс у таких допитах, коли він усе заперечує? Принаймні той же слідчий Павлюк у грудневому поданні до ВР зазначав, що Губський «намагається уникнути відповідальності та перешкодити встановленню істини у справі». Отже, «єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну його поведінку під час досудового слідства, а також судового розгляду справи, є арешт».

Але з арештом не склалося. Від пана Кузьміна дізнаємося, що досудове слідство триває, а його хід — на постійному контролі керівництва Генпрокуратури. Лишається сподіватися, що Різницька не засвідчить учергове власну «безхребетність» і не спустить резонансну справу «на гальмах».