Революція порожніх пляшок

Акція протесту проти погіршення рівня життя латишів, скликана позавчора на 17.30 на Домській площі Риги, зібрала майже 20 тисяч учасників. Ця маніфестація стала наймасовішим народним виступом із часу відновлення незалежності Латвії. Мітинг, який організували 30 громадських та політичних рухів і профспілки, пройшов загалом мирно. Протестанти вимагали негайного розпуску сейму (парламенту) та відставки уряду, а закінчили масовим співом пісень. Але найгірше було попереду.

Маяк для хуліганів — радянський прапор

Коли народ почав розходитися, сформувалися групи радикально налаштованої, переважно російськомовної молоді та люмпенів — загалом близько тисячі осіб. Із криками «Мочіть сейм!» вони намагалися штурмувати приміщення парламенту, почали бити там вікна, закидати поліцейських камінням та пляшками. Далі пішли бити вітрини магазинів, підпалювати машини та чинити інші акти вандалізму. Провокації були вочевидь сплановані заздалегідь, бо групи хуліганів формувалися біля осіб із прапорами Латвійської РСР, СРСР та Росії.

За порядком на мітингу стежили лише 30 поліцейських, але серед його учасників були приблизно тисяча поліцей­ських, які також прийшли висловити невдоволення станом речей у країні. Відтак з учасників мітингу вони знову перетворилися на правоохоронців і прийшли на допомогу колегам, що перебували на службі. Поліція застосувала для розгону натовпу кийки та сльозогінний газ. Із масовими безпорядками вдалося покінчити приблизно опівночі, але сутички з групами по кількасот агресивних радикалів продовжувалися впродовж ночі з вівторка на середу. Мародери розтягували з розгромлених магазинів у районі Старої Риги алкогольні напої, нищили автівки. Найбільше постраждали державні установи, передусім приміщення міністерства фінансів.

Погромників суворо покарають

Під час безпорядків у Ризі поліція заарештувала 126 осіб, повідомляє РІА «Новості». За даними цієї ж агенції, до шпиталів потрапили з пораненнями 28 учасників погромів та троє поліцейських. Прем’єр–міністр Іварс Годманіс не виключає, що безпорядки біля парламенту були сплановані заздалегідь. Він розповів, що «в інтернеті зафіксовані відповідні заклики, і для їх поширення використовували закордонні сервери». Годманіс заявив учора, що учасників безпорядків суворо покарають. «Не буде такого, що злочини залишаться безкарними. У нашій країні вперше відбулися масові погроми», — сказав глава уряду.

Прем’єр повідомив, що надалі будуть заборонені будь–які акції протесту на територіях Старої Риги, але остаточне рішення в цьому питанні повинна прийняти поліція. МВС Латвії вже запровадило в столиці «особливий стан».

Чому? Бо Латвія падає

Хулігани, навмисне чи ні, фактично дискредитували народний виступ та цілком справедливі економічні вимоги. Економіка Латвії дійсно перебуває на межі колапсу. Ще недавно ця країна пишалася найшвидшими темпами економічного зростання серед усіх країн ЄС, але тепер в умовах світової фінансової кризи змушена була попросити в Міжнародного валютного фонду позику в 7,5 млрд. євро, яка була видана за умови скорочення видатків на соціальну сферу. Правлячу п’ятипартійну коаліцію на чолі з Годманісом відразу ж стали звинувачувати в нездатності справитися з кризою та прийнятті важливих рішень у вузькому колі.

Звинувачення посилилися після того, як минулого місяця уряд викупив контрольний пакет найбільшого в країні «Парекс–банку» та надав йому допомогу на 690 млн. євро. На думку експертів, це урядове рішення додатково погіршило економічну ситуацію в країні.

Упав внутрішній валовий продукт країни — на 4,6 відсотка в порівнянні з минулим роком, а експерти прогнозують падіння ВВП за цей рік ще 5 відсотків. З огляду на це та враховуючи вимоги МВФ, уряд розробив план стабілізації економіки, яким передбачено скорочення витрат держустанов на 15 відсотків, замороження зарплат бюджетникам та підвищення податків. ПДВ різко зріс — до 21 відсотка. Ці заходи викликали в країні хвилю невдоволення та протестів, найбільшим із яких став позавчорашній мітинг у Ризі.

* * *

Події вівторка та середи не налякали латвійську опозицію. За рішенням організаторів мітингу, якщо президент Валдіс Затлерс не розпустить упродовж місяця сейм, опозиція скличе ще більшу акцію протесту, але вже по всій країні.

У день, коли в Ризі відбу­валися згадані події, Затлерс звітував у Європарламенті про стан речей у Латвії. Він назвав найбільшими помилками Латвії за п’ять років її перебування в ЄС невдале освоєння грошей із євросоюзних фондів та недостатню активність у питанні запровадження спільної європейської валюти.