У розпорядженні «України молодої» опинилося колективне звернення селян Овідіопольського району, в якому вони наводять приклади «кришування» народним депутатом Юрієм Кармазіним осіб, які розкрадають землі та майно селян на Одещині.
Тему земельного «дерибану», який здійснюють окремі парламентарії під захистом свого мандату, неодноразово висвітлювала «УМ». Тож не дивно, що саме на попередні публікації нашої газети (стосовно земельних зловживань депутатів від БЮТ на чолі з Богданом Губським) посилаються овідіопольські селяни, коли пояснюють, чому написали відкрите звернення на ім’я глави держави. Але у цьому випадку селяни розкривають схеми загарбання земель та майна низки КСП за сприяння свого земляка, лідера Партії захисників Вітчизни, який пройшов до ВР за списками блоку НУНС, Юрія Кармазіна. Для «УМ» не важлива партійність обранця, — важлива сутність особи і те, як змінюється її світосприйняття, коли разом зі статусом недоторканного приходить відчуття вседозволеності. Тому подаємо окремі фрагменти звернення, що називається, «без купюр».
Одразу зазначимо, що свої підписи під зверненням, включно зі своїми адресами за місцем проживання, поставили понад 110 селян — колишніх працівників КСП «Тепличне» та КСП «Одеська птахофабрика». Буквально два місяці тому — 15 листопада 2008 року, як пишуть селяни, «на загальних зборах пайовиків цих двох КСП було викрито злочинні дії посадових осіб — колишнього голови КСП «Тепличне» Чеповського В. О., його найближчого оточення С. Кармазіна (брат відомого народного депутатата. — Ред.) та інших, які зробили все можливе, щоб незаконним шляхом заволодіти майном КСП «Тепличне» та КСП «Одеська птахофабрика», які належали на правах приватної власності громадянам України, що були співвласниками цих підприємств». Обурені люди стверджують, що таке рейдерство «відбулося під повним «кришуванням» народного депутата України Кармазіна Ю. А».
Що цікаво, колишнє державне сільськогосподарське овочеве підприємство «Тепличне» плодоовочевого комбінату «Одеса» ще в 1995 році було приватизовано і викуплено в регіональному відділі ФДМУ трудовим колективом та представниками соціальної сфери села, іншими громадянами України — усього 1233 особи, які представляли товариство покупців при викупі майна вищевказаного підприємства. Майно «Тепличного» на той час було оцінено у 1 336 000 грн.
«Унаслідок заздалегідь розробленого плану Чеповський В. О. разом зі своїми спільниками С. Кармазіним під прикриттям народного депутата Кармазіна Ю. А. та його юристів розробили схему, за якою новостворене КСП «Тепличне» без відповідного кворуму загальних зборів членів КСП «Тепличне» (дане рішення КСП «Тепличне» оспорюється в судах упродовж п’яти років, але завдяки зв’язкам народного депутата України Кармазіна Ю. А. питання вирішують не на користь закону та селян, а на користь тих, хто привласнив майно), реформується в ПП «Тепличне» з єдиним засновником та власником усього майна КСП «Тепличне», колишнім директором ДСОП «Тепличне» Чеповським В. О., — пишуть селяни. — Після цього Чеповський В. О. та його «кришувальники» Кармазін С. А. і його брат безперешкодно володіють майном та землею селян, продаючи її на свій розсуд».
Крім цього, підписанти стверджують, що за цією ж схемою вказані особи у той же час захопили ще й державне сільськогосподарське підприємство — птахівничий радгосп «Одеський», викуплене в держави трудовим колективом (1736 осіб). Далі — більше. У 2000 році КСП «Одеська птахофабрика» перетворено на ПП «Птахівник» (засновник — Пустовіт В.П.), яке згодом перетворюється на СТОВ «Іллічівська птахофабрика». У процесі перетворення Пустовіт В. П. поступається своєю часткою у статутному фонді ПП «Птахівник», сума якого 11800 грн., Кармазіну С. — 51% (6018) і Чеповському В. — 14% (1652 грн.). Гендиректором СТОВ «Іллічівська птахофабрика» стає Кармазін С., людина, яка фактично все життя займається юридичною практикою.
«За чотири роки правління Кармазіна С. А. птахофабрика перестала існувати. Фактично двоє людей — Кармазін С. А. і Чеповський В. О. — при «копійчаних» частках у статутному фонді стають повноправними власниками мільйонних активів, — зазначається у зверненні. — При цьому вони розпоряджаються майном підприємства як власним, не беручи до уваги, що 57,8% вартості майна залишається за державою. Всю техніку вивозять, у тому числі й комбайн «Джон–Дір», і використовують в особистих цілях, демонтують обладнання на металобрухт, а працівники кількістю 300—400 осіб залишаються без роботи, і при цьому борг із заробітної плати перед працівниками становить близько 400 тис. грн. Люди, які відпрацювали на підприємстві все своє життя, не мають можливості оформити пенсію, бо генеральний директор Кармазін С. відмовляє у видачі документів про заробітну плату. Також не видає необхідних документів для перерахунку пенсії».
Читач запитає, а до чого тут відомий депутат із прізвищем Кармазін? Хіба він має відповідати за вчинки свого рідного брата, який також є юристом? Але селяни стверджують, що саме парламентарій «кришує» усі оборудки родича, у тому числі й відверто кримінальні, і наводять відповідний приклад: «Коли один із колишніх працівників птахоферми Бесідовський С. М. хотів зайти на колишнє підприємство, де він відпрацював не один десяток років, щоб узяти курячий послід, то його обстріляли з вогнепальної зброї та побили Кармазін С. А. та його охорона. Після чого Бесідовський С. М. потрапив до реанімації з побоями середньої важкості. Порушену кримінальну справу Овідіопольським РВ УМВС в Одеській області неодноразово закривали. Після скарг потерпілого знову поновлювали, однак розслідування проводять суто формально. Після втручання народного депутата Кармазіна Ю. А. кримінальну справу проти його брата зовсім закрили, і злочин знову залишився безкарним».
Селяни пишуть, що їм «відомі й інші злочини групи Кармазіна, які кояться на території Одеської області, але все це залишається безкарним, бо у цих людей є недоторканність!». Від керманичів Генпрокуратури, МВС, СБУ, Прем’єр–міністра та судів різних юрисдикцій, до яких вони зверталися з численними заявами про вчинення злочинів посадовцями виконавчих органів влади, які допомагають окремим нардепам та рейдерам «вирішувати питання» — розкрадати землі та майно, люди отримували тільки відписки або промовисте мовчання... Проблему краще не помічати, коли до неї причетна відома особа із мандатом недоторканності, чи не так?
«Шановний Вікторе Андрійовичу, на власному досвіді ми переконалися, що викрити злочинні дії вказаних посадових осіб не важко навіть селянам, а притягнути їх до відповідальності поки що не може ніхто. Тому остання наша надія — бути почутими Вами та всією Україною. Ніхто, крім Вас, не зможе припинити це беззаконня, яке чинять під покровом недоторканності суддів та народних депутатів України, — пишуть главі держави мешканці Овідіопольщини. — Відбираючи землю та майно в селян, вони своїми рішеннями підривають державний устрій в Україні, Ваш авторитет, пане Президенте, вказуючи на те, що вони керують державою, при цьому вони спотворюють правосуддя і повністю вже знищили довіру народу до діючої влади та правосуддя в Україні».
І наостанок, редакція «УМ» сподівається, що свою позицію стосовно «дерибану» в краях Овідія наведе й народний депутат Юрій Кармазін.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
