У Полтаві пам’ятають пройдисвітів, які заради власної наживи перевдягалися навіть у генеральську форму. Однак раніше йшлося виключно про псевдовійськових чоловіків. Нещодавно ж співробітники Київського райвідділу міліції обласного центру затримали 27–річну «гастролерку» у формі та з погонами старшого лейтенанта Збройних сил України. Як з’ясувалося, тільки–но приїхавши до Полтави з Сум, вона залишила речі на автовокзалі й одразу подалася до контрольно–пропускного пункту розквартированого тут об’єднаного навчально–тренувального центру військ зв’язку. Далі цього «порога» гостя пройти не змогла — бракувало необхідних документів.
Але для «потрібних» знайомств зі служивими їй достатньо було потусуватися біля воріт згаданої військової частини. Одного з них так розчулила історія немісцевої колежанки, котра служить у сусідній військовій частині та розшукує своїх знайомих, що він під час обідньої перерви запросив її до себе додому. Там і пообідали разом із дружиною офіцера. Потім же, коли він пішов на службу, а господиня відволіклася на клопоти з малими дітьми, нова знайома на прощання прихопила з собою гаманець із грішми, мобільний телефон та фотоапарат...
Із цим «уловом» на загальну суму близько 3,5 тисячі гривень злодійка поїхала до іншої, розташованої неподалік, військової частини. Таку «перепону», як КПП, тут подолала без проблем. І знову почала розповідати тамтешнім офіцерам баєчку про свою службу в їхніх сусідів. А для «переконливості» представлялася ще й донькою впливового полковника–посадовця зі Львова. Та коли ця «козирна дама» з погонами «старлея» потрапила на очі командиру частини, він одразу зателефонував її полтавським батькам–командирам. Останні ж повідомили, що про згаданого старшого лейтенанта у спідниці сном–духом не відають. Після цього їй довелося знайомитися вже з офіцерами міліції...
Останні зараз перевіряють весь «послужний список» несправжньої «лейтенантші». Він виходить вражаючим. За інформацією помічника начальника Київського райвідділу міліції Полтави Володимира Пасічка, шахрайка є мешканкою одного з сіл на Волині. Однак останні кілька років жила переважно в Росії та Білорусі. І навіть встигла відбути покарання за кримінальний злочин у жіночій колонії Гомеля. Повернення в Україну супроводжувалося вельми специфічними мандрами тими містами, де розташовані військові частини. Скажімо, в одному з них вона видурила 800 доларів у командування батальйону залізничних військ. Ті «бакси» військові залізничники віддали спритниці тільки за те, що вона, представившись інспектором ревізійного відділу, пообіцяла заплющити очі на всі недоліки в їхній вотчині.
Подібний спектакль шахрайка намагалася розіграти з «колегами»–військовими й у Миргороді. Але там їй дали одкоша й навіть притягли до адміністративної відповідальності. Після візиту до Полтави відбутися легким переляком спритниці, з усього видно, вже не вдасться. Адже і зовсім «свіжі», й попередні витівки шахрайки «тягнуть» одразу на кілька статей Кримінального кодексу.