У самісінькому центрі міста, на розі вулиць Краківської та Вірменської, за сотню метрів від старовинної окраси міста — готичного Вірменського собору, за півроку таки розпочнуть будівництво нового готельного комплексу. Про це на прес–конференції повідомив головний архітектор Львова Юрій Криворучко. Цей час необхідний для архітектурної «усушки–утруски» проекту лейпцизького професора Хубера Германа, що викликав чималий спротив львівської інтелігенції. І це попри те, що архітекторське бюро «Герман і Валентино» має справді чималий досвід, адже «породило» побудову Нового театру в Зальцбурзі (Австрія) та житлові квартали у німецькому Галлє і столичному Відні.
На громадських слуханнях, днями завершених у Львові, «батькові» майбутнього готелю львівські архітектори закинули те, що проект занадто «агресивний» і пропонує «ламані лінії фасадів та загостреність кутів». Щоправда, австрієць знайшов що відповісти на закиди шанувальників старого Львова. На його думку, не варто сліпо копіювати «старі» архітектурні пропозиції, хоча «можна, звісно, відбудувати квартал, як у Дрездені чи Варшаві, але це буде не оригінал, а фальшивка». Тож європейський архітектор і запропонував власну інтерпретацію «нового» обличчя старого міста. «Це як у музиці — варіації на тему твору видатного композитора… Я працював із світлом і тінню на фасадах. У музиці п’єса може мати різні фрагменти, але мусить звучати в єдиній тональності. Це так, немов я хотів би вам зараз заграти варіації Паганіні. Хочу залишити Львову слід віртуозності», — пояснив Хуберт Герман присутнім.
Проект виглядає справді новаторським і не втручатиметься у старі підмурівки, а «підніме над ними платформу на палях (колонах) до рівня першого поверху». «Тож виникне, — обіцяє пан Герман, — враження «пливучої структури», яка не опирається на фундаменти. Зберігаємо старе і незалежно від нього робимо нове. За склом цокольного поверху будуть відчитуватися стіни старих парцелюй і фундаментів. Я навіть намагався передати віконні членування колишніх будинків цього кварталу. Зі сторони Краківської буде ресторан і бар, у дворі — сад, доступний для громадськості».
Щоправда, на думку львівського архітектора та громадського діяча Юрія Волощака, проект не пасуватиме місту: «Така архітектура пасувала б до норвезьких фіордів чи до краєвидів фільму «Біле сонце пустелі», але у Львові вона виглядає макабрично». Вщент розкритикував проект і знаний львівський архітектор Кость Присяжний, на чию думку, європейський архітектор суперечить вимогам українського законодавства. Адже майбутній готель обіцяє бути «дисгармонійним у пропорціях, фізичних розмірах та структурі». На зауваження ж, що готель пропонують будувати за каноном теорії модернізму, пан Присяжний відповів, що запропонована «архітектура на ніжках пасує озерним мешканцям. «Але ми не жили на озерах, у нас не було будинків на ніжках. Будинок має стояти на землі. Це поле дисгармонії може крапля за краплею просто видавити Львів зі Львова», — обурюється він.
Та попри запальну дискусію, за інформацією «УМ», готелю площею близько 4,5 тисячі квадратних метрів таки бути саме у запропонованому гротескному вигляді. «Зелене світло» дасть і мер Львова Андрій Садовий, не буде пручатися й міська рада, позаяк готельний комплекс входить до зони інтересів впливового депутата– будівельника від «БЮТ» Михайла Мужилівського.