Учора в головному аеропорту столиці України приземлився літак із «брюссельськими номерами». На борту — моніторингова група європейських спостерігачів, завдання якої — вивчати проблеми транзиту російського газу через українську територію та, нарешті, з’ясувати, з чиєї вини мешканці західних країн зустрічають небувало холодну зиму з вимкненим опаленням.

«Це така сама війна, як і проти Грузії, тільки ведеться вона іншими методами, «газовими», — переконаний Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України. Кожна війна має свою вищу мету. Кінцева мета нинішньої газової війни — відновлення Росією домінування в Європі, і не лише на пострадянському просторі.

Що далі, який вихід із глухого кута? Експерти, які знаються на українсько–російській газовій проблематиці, одностайні у двох переконаннях — що апогей конфлікту ще не пройдено і що Росія довго не зможе тримати ескалацію (вона несе важкі економічні втрати, зрештою, не можна ж припинити процес видобутку газу і поставити заглушки на свердловинах!). «Щоб вийти з глухого кута, треба зробити крок назад, — розмірковує директор енергетичних програм дослідницького центру «Номос» Михайло Гончар. — А себто повернутися до статус–кво 2008 року: ціна газу і транзиту незмінна. Це було б найбільш логічним кроком. А потім приступати до більш предметних переговорів». Утім сам же пан Гончар зазначає, що від подібної пропозиції українців «Газпром» уже відмовився.