Словаки тримають перші одержані в новорічну ніч банкноти євро.
Із 1 січня в Словаччині запроваджено в готівковий обіг спільну європейську валюту — євро. Те, що Словаччина першою з країн колишнього радянського блоку і першою з Вишеградської четвірки виконала всі вимоги щодо приєднання до єврозони, є певною сенсацією. Як «темна конячка», яка взагалі з великими зусиллями пройшла через двері ЄС у порівнянні з її більш перспективними партнерами, спромоглася дістатися мети першою?
Країна готувалася до переходу на євро роками, але Європейська комісія та Європейський центральний банк (ЄЦБ) лише 7 травня 2008 року офіційно оголосили, що Словаччина відповідає всім критеріям Маастріхської угоди стосовно прийому країн–членів ЄС до єврозони. ЄЦБ тоді висловив побоювання стосовно подальшого зростання інфляції у цій країні. Але вони виявилися марними. Хоча восени почалася світова фінансова криза, курс словацької крони до євро з листопада і до 1 січня 2009 року залишався залізно стабільним: 30,1260 крони за 1 євро. Тому його засвоїли напам’ять усі словаки.
Словаччина гідно справилася і з вимогою стосовно рівня інфляції для країни–кандидата, який у річному вимірі не повинен перевищувати 3,5 відсотка: він був на один відсоток нижчим від цієї граничної цифри. Уряд Роберта Фіцо також виконав дві інші вимоги вступу до єврозони: внутрішній борг нижче 60 відсотків від ВВП та бюджетний дефіцит нижче трьох відсотків від ВВП.
Кілька останніх місяців 2008 року агітаційні автобуси курсували Словаччиною, щоб у найвіддаленіших селах місцеві жителі змогли отримати інформацію про нову грошову одиницю. У школах проводили євроуроки, на вулицях роздавали рекламні матеріали. Уряд витратив на рекламно–освітню кампанію майже шість мільйонів євро. Ці гроші не були змарновані. З допомогою вікторин та конкурсів словакам пояснювали, як, де і коли можна буде платити у євро. Люди зрозуміли, що це потрібний для їхнього ж благополуччя крок. І хоча певні сумніви ще залишаються, словаки вже цілком оптимістично жартують: «Пережили татарів та комунізм, то переживемо і євро».
Уряд пообіцяв карати тих підприємців, які використовуватимуть запровадження євро як привід для збільшення цін. У перші дні дії євро не відбулося очікуваного стрибка цін на товари від найменших до найдорожчих. Наприклад, найпопулярніше серед словаків пиво «Злоти Бажант» як коштувало до 1 січня пів’євро у словацьких кронах, тепер коштує стільки ж уже в новій валюті. Також не довелося змінювати бігборди з рекламою машин «Тойота»: ціна в 450 тис. крон, чи в 14 тис. 940 євро, не зазнала змін. Уряд дав доручення перерахувати всі ціни, які діяли до 1 січня за курсом 30,126 словацьких крон за євро і до кінця цього року буде жорстко контролювати, щоб вони не завищувалися. Кожне виявлене навмисне порушення буде каратися як кримінальний злочин.
Головними чинниками можливого зростання інфляції у Словаччині залишаються брак робочої сили та зростаючі ціни на електроенергію. Попри це, Словаччина в останні роки зарекомендувала себе «європейським тигром» з огляду на темпи економічного зростання: дев’ять відсотків за 2006 рік та по 10 відсотків за 2007 і 2008 роки. Завдяки підготовці до входження в зону євро Словаччина має найзбалансованіший з усіх країн Європи бюджет на 2009 рік. Словацькі економісти розраховують, що цьогорічні темпи економічного зростання будуть складати не менше п’яти відсотків.
У 90–х роках Словаччина за часів прем’єр–міністра Владіміра Мечіара пасла задніх. Але після усунення його від влади новий глава уряду Мікулаш Дзурінда (2002—2006) розпочав активно надолужувати втрачене. 2004 року Словаччина ввійшла до ЄС і майже негайно приступила до виконання програми ERM II — дорожньої карти вступу до єврозони. Після приходу до влади 2006 року лівий уряд Роберта Фіцо продовжив справу попередника, хоча в іншому вважав його ідеологічним противником. «Усі тепер дивляться на нас, я не хочу сказати, що як на справжнє диво, але все ж як на щось, що ламає встановлені правила та поняття», — заявив в інтерв’ю словацькій інформагенції TASR міністр закордонних справ Ян Кубіс.
Завдяки стабільному курсу словацької крони та падінню польського злотого й угорського форинта словаки почали відчувати себе багатшими від сусідів і їздити на закупки до Польщі та Угорщини. Ще не так давно словацькі зарплати були одними з найнижчих у ЄС, а тепер наближаються до чеських. За даними Світового банку за 2007 рік, вартість національного продукту в перерахунку на одну особу становила: в Чехії — 14 тис. 450 доларів, у Словаччині — 11 тис. 730 доларів США. Для порівняння, відповідний показник України за цей же період становив 2550 доларів.
При мирному розлученні Чехословаччини 1993 року на Чехію і Словаччину курс чеської і словацької крон було встановлено на паритетному рівні 1:1. Але в роки «господарювання» Мечіара словацька крона впала до співвідношення 1,4 за одну чеську крону. Лише завдяки зусиллям двох останніх урядів вона знову почала повертати втрачені позиції і станом на 1 січня цього року зміцнилася до рівня 1,148 словацької крони за одну чеську. Важко переоцінити розміри того зла, моральної зневіри словаків та апатії, до яких довів їх Мечіар. За його урядування словаки розпочали вважати себе, немов тепер українці, представниками «далекого сходу Європи». Навіть брати чехи перетворилися для них на представників багатого Заходу. 200 тисяч зневірених словаків виїхали на заробітки до Чехії. У п’ятимільйонній Словаччині мешкає 600–тисячна угорська меншина, в середовищі якої розпочали назрівати сепаратистські настрої.
Тепер розмір середньої зарплати по країні наприкінці 2006 року перевищив магічну позичку в 20 тис. крон, тобто фактично зрівнявся з чеським. І угорським також. Тому угорці Словаччини, які масово працювали на автомобільних заводах Угорщини, тепер починають вибирати роботу ближче до своїх домівок. Тим більше що кількість пропозицій значно перевищує кількість робочих рук. Стосовно Братислави, то середня столична зарплата цього року вперше подолала дві магічні позначки: 30 тис. крон (1000 євро).
Звичайно, повертаються не всі заробітчани. З іншого боку, Словаччина стає все більш привабливою для емігрантів з інших країн, передусім з України.
Відповідно до щойно оприлюднених даних МВС, впродовж 2008 року словацьке громадянство набули 342 іноземних громадянини. Перед ведуть українці — 129 осіб, далі — чехи (39 осіб).
Наразі не поспішають повертатися на батьківщину з Праги та Будапешта висококваліфіковані управлінці вищого і середнього рівня. У цих двох неймовірної краси колишніх імперських столицях повідкривали свої офіси провідні світові концерни та компанії, а до сіренької півмільйонної Братислави, яка складається з невеликого історичного центру та місцевих спальних «оболоней», кити світового бізнесу не поспішають. Бракує розмаху, культурного життя та нічних розваг. Але й тут ситуація починає змінюватися завдяки приєднанню Словачинни до Шенгенської зони та близькості ще однієї колишньої імперської столиці — Відня. Відстань між центральними площами Відня і Братислави — 65 кілометрів, а між околицями цих міст — 30 кілометрів. Фактично, Братислава — це передмістя Відня, або, щоб не образити столицю Словаччини, можна сказати, що це міста–супутники. І це відкриває велетенські перспективи для словаків як у бізнесовому, так і в туристичному напрямах.
Мешканці Братислави вже тепер купують земельні ділянки під дачі на австрійській території, бо там... земля дешевше. 15 років велися розмови про те, щоб поєднати дві столиці сучасною модерною автострадою. Ідея реалізована в листопаді 2007 року, коли було введено в дію автобан А6. Відтоді відстань між Братиславою та Віднем долається автомобілем за 30 хвилин. Невдовзі буде реалізовано ще один транспортний проект — швидкісний трамвай. Такі трамваї з’єднували дві найближче розташовані столиці Європи між Першою та Другою світовими війнами.
Словаччина перейшла на євро в день десятирічного ювілею цієї валюти. Рівно десять років тому розпочався безготівковий обіг євро на фінансових ринках, а в готівковий обіг вона була запроваджена трьома роками пізніше — 1 січня 2002 року.
Як відомо, монети євро на аверсі мають єдине в усій зоні стандартне зображення, але на реверсі кожна країна карбує зображення, які віддзеркалюють її національний колорит. На зворотній стороні словацьких євроцентів зображені хрест із подвійною поперечиною на трьох вершинах — фрагмент національного герба (монети номіналом 1 і 2 євро), Братиславський замок (монети номіналом 10, 20 та 50 центів) та найвища вершина словацьких Високих Татр — гора Крівань (2 494 метри над рівнем моря), яка для словаків має те ж символічне значення, що для українців — Говерла (монети номіналом 1, 2 та 5 центів). Вибір мотивів на реверс монет відбувався шляхом голосування населення. Так, наприклад, його не пройшли зображення святих Кирила та Мефодія і два різні зображення Божої Матері з дитятком Ісусом.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
