Комітет виборців України давно став невід’ємною частиною поняття «народне волевиявлення» — починаючи з референдуму і закінчуючи виборами мера провінційного містечка. Активістів цієї недержавної організації складно не помітити на виборах: вони виступають у пресі, проводять акції, в день голосування «патрулюють» на дільничних комісіях, а у виборче «міжсезоння» працюють над вдосконаленням електорального законодавства та «моніторять» окремих представників влади. Всюдисущість КВУ, зізнався голова правління організації Ігор Попов, забезпечується у доволі дивний, проте ефективний спосіб. Рiч у тiм, що, за українським законодавством, громадська організація не може бути спостерігачем на виборах. Але доступ до виборчих дільниць мають журналісти. Тому на минулих парламентських виборах посвідчення газети «Точка зору» (це видання КВУ) мало аж... дві тисячі осіб! Це, зауважив Попов, «тягнуло» на кілька рядків у Книзі Гіннесса, проте Комітет виборців пізно про це здогадався.