У наступному році на проспекті Гурова, що в центрі Донецька, навпроти головного корпусу Донецького національного університету спорудять пам’ятник Василеві Стусу. Поет і громадянин, Герой України, він свого часу мешкав у Донецьку, навчався тут на філологічному факультеті педінституту (нині ДонНУ), викладав в одній зі шкіл Донеччини, працював у газеті. Отож увіковічнення Стуса є досить логічним кроком керівників місцевої влади, які дали дозвіл на спорудження монумента. Однак навіть у цій ситуації деякі керівні донецькі так і залишилися «донецькими».
«Я проголосував за встановлення пам’ятника, хоча й не поділяю ідеологічних та політичних цінностей, прихильником яких був Стус, — похвалився відомий «шанувальник» української мови та культури, секретар Донецької міськради Микола Левченко. — Та воювати з померлими поетами, на мій погляд, неправильно. Ось я люблю Єсеніна, а він був хуліганом і п’яницею, та в той же час і талановитим поетом, якому все пробачається. За таким самим принципом я ставлюся й до Стуса».
Також, вважає великодушний «пробачальник» Єсеніна й Стуса, окрім згаданих поетів, було б непогано встановити у Донецьку пам’ятники ще й Байрону, Бодлеру, Висоцькому, Рембо. Та це, мабуть, у майбутньому. А поки пан Левченко вирішив... «обмінятися»: за дозвіл на встановлення пам’ятника Василеві Стусу він хоче перейменування двох вулиць аж у... Львові. Йдеться про вулиці Джохара Дудаєва та Романа Шухевича, яким донецькі депутати у своєму зверненні до львівських колег прохають повернути колишні назви — імені Михайла Лермонтова та Олександра Пушкіна. Днями на сесії Донецької міськради депутати проголосували за таке звернення до львівських колег.