Епізоотична ситуація із захворюванням на сказ у Хмельницькій області за останнє десятиріччя ускладнилася. Як розповів «УМ» начальник організаційно протиепізоотичного відділу обласного управління ветеринарної медицини Анатолій Свередюк, зарубіжний досвід свідчить, що найефективніше в цій справі може допомогти авіація. Тому в грудні, коли з полів уже зібрано врожай, у небі з’явилися літаки Ан–2. Усю Хмельниччину було умовно поділено на чотири квадрати по п’ять районів у кожному. Два літаки, що піднімалися в повітря, рівномірно розкидали «пігулки» для тварин у чіткій пропорції: 15—20 примірників, які приваблюють тварин ароматом м’яса та кольором, на гектар. За цим уважно стежив ветлікар, який перебував у салоні літака. Через 30 днів після завершення операції фахівці здійснять контрольний відстріл дичини. Біоматеріали направлять до лабораторії для дослідження на наявність у вакцинованих тварин імунітету від захворювання на сказ. Загальноприйняті методи боротьби з цим лихом — знищення до обґрунтованих норм лисиць та відлов бродячих собак і котів бажаних результатів не дають. Лише торік зареєстровано 230 випадків цієї підступної недуги. Основна небезпека чатує у дикій природі, де хвора звірина має можливість мігрувати на значні відстані, контактуючи з іншими тваринами, а буває і з людьми. До того ж половину цієї сумної статистики забезпечують лисиці — саме вони найчастіше переносять сказ.
Відтак вирішено було вдатися до вакцинації м’ясоїдних тварин. Восени 2007–го та навесні 2008–го років спеціальні бригади у складі ветлікаря, лісівника та мисливця розкладали в угіддях суміш, поласувавши якою чотирилапі отримували шанс не підхопити заразу. Результати не забарилися. Скажімо, цьогоріч виявлено вже вдвічі менше (115) скажених тварин.