Погоничі коліс

18.12.2008
Погоничі коліс

Понеслась душа в рай, а машинка — на штрафмайданчик...

Розповіді знайомих про те, як працюють у Києві «евакуатори» та «блокіратори», змушують здригатися. Для когось став шоком візит на історичну батьківщину — одна українка за походженням та іноземка за способом життя не могла збагнути, куди поділась її автівка в ряду таких саме «неправильно» припаркованих машин та яке відношення до її зникнення має незрозумілий папірець на паркані — «привіт» від наглядачів дорожнього порядку. Хтось разом із сім’єю зайшов перекусити у «Якіторію», а вийшовши звідти, залишився на морозі без верхнього одягу — його «потягли» разом із «колесами». Інші розповідають про цілу вокзальну мафію — там на «поспішайок», що летять на потяг передати/отримати посилку, особливий попит. Паркувальники на Південному відсутні, розповідають жертви, а талони на паркування продають у котромусь із поштових кіосків, добігти до якого за п’ять хвилин і повернутися назад — абсолютно нереально. За час пробіжки на вашому авто з’являються «краби» (блокіратори колес), а в очах у працівників «Київтранспарксервісу» — цифра «200». Це нещодавня сума штрафу у вітчизняній валюті; не сплатите його — побачите свого залізного друга завантаженим на евакуатор. Зрештою, найбільш обурливий, ба навіть страшний випадок стався не так давно на Петрівці — евакуатор забрав машину з шестимісячною дитиною, мати якої на хвилину відійшла дещо купити, а маля вирішила не будити. Іномарка «сподобалась», а всередину її ніхто не зазирав. Щоправда, в ДАІ «УМ» цю історію заперечили, мовляв, не було ніякого немовляти«втікача».

Страх і жах у ЛасВегасі. І не тільки там

Хай там як, а розповіді про евакуаторів — другі за популярністю після історій про те, як озброєні бандити зупиняють маршрутки та під дулом пістолета оббирають пасажирів до нитки. Але якщо останні, як твердять правоохоронці, — суцільні вигадки, то перші, на жаль, — наша сумна реальність. А колись були інакші часи, і доблесний мер усіх киян сам подавав до суду на евакуаторів. Щоправда, тоді він мером не був, а отже, й не знав, де у міському господарстві ховається золота жила. У жовтні 2005го тодішня КМДА вперше ухвалила рішення видаляти з вулиць авто, залишені у заборонених для паркування місцях. Народний депутат Леонід Черновецький оскаржив цю ухвалу і навіть виграв процес у Шевченківському районному суді. А відтак був обраний міським головою і переграв усе з точністю до навпаки. Вже «при Черновецькому» (у 2006—2007 роках) той­таки Шевченківський суд знову розглянув справу про застосування евакуаторів, і знову їх заборонив. З тією тільки різницею, що тепер позивач став відповідачем. Як мер­самодержець Черновецький поклав великий... «ігнор» на всі суддівські рішення, заявивши, що все буде так, як його ліва нога забажає. Ліва нога забажала боротися з незаконним паркуванням, а права рука — мати з цього дивіденди. Тож увесь організм любителя київських «бабушек і дєдушек» розслабився і отримує задоволення.

Власне, як пішохід зі стажем можу засвідчити: на вулицях через відсутність нормального паркування — таки повний бардак. Пройти пішохідною зоною стає неможливо, бо «легковики» тлумляться хіба що в тебе не на голові. Звісно, з цим треба якось боротися. Але в Києві не борються, а роблять на штрафах величезні гроші. Барикади ж з автівок як стояли, так і стоять.

Рука руку миє. Голова з головою не дружить

Коли Леонід Черновецький говорить на камеру та довго й натужно ловить думку, виникає враження, що з нейролінгвістичними процесами у київського голови не все гаразд. Ми вже почули про те, що мером Черновецький буде вічно, що «красива, але зла жінка» Юлія Тимошенко наскрізь пробурила земну кулю, що самі кияни зі сльозами на очах молили його повернути на вулиці евакуатори. Зате коли доходить до «шелесту купюр», мер холостих пострілів не робить. У нього все «схвачено» і за все заплачено. Інша річ, з чиєї кишені?

Київські водії переконані: паркувальники діють спільно з евакуаторами — відсутність перших дорівнює активності других. Схема така: паркувальник навмисно «випаровується», як тільки на стоянку заїжджає авто, але дає знати колегам з «крабами», що здобич прибула. За кілька хвилин відсутності господаря його авто «зв’язують» і чекають на «мзду». Тож хоч директор «Київтранспарксервісу» Олена Поліщук і говорить про боротьбу з корупцією та чистку лав (за останній місяць підприємство звільнило понад три десятки нечистих на руку працівників), хабарництво все одно процвітає. Як і заборонені прийоми: навмисна відсутність паркувальних талонів тощо. Як розповідали знайомі, що змушені були платити 200 гривень за розблокування їхнього авто на Південному вокзалі, лише після того, як гроші лягли на «бочку», лицарі дорожнього сервісу люб’язно розповіли їм, як і де наступного разу можна буде сплатити за паркування. Ще й подарували брошуру на пам’ять — про те, що «Київтранспарксервіс» — найкращий друг водія.

«Шерше ля фам». І гроші теж «шерше»

Ви не повірите, але міська влада найняла бригаду психологів, яка працює з паркувальниками та евакуаторами (а також із кондукторами і контролерами на муніципальному транспорті), які роз’яснюють «пацієнтам», що грубіянити та кричати на пасажирів чи водіїв — це погано, махлювати з правилами — також погано, брати хабарі — погано тим паче. Це було б смішно, якби не було так дорого. Адже підозрюю, що за навчання евакуаторів етиці спілкування платить не особисто Денис Басс (один із заступників Черновецького, котрий і презентував пресі подібну маячню), а міський бюджет. Тобто ми з вами — кияни, виймаємо з власної кишені гроші і на штрафи, і на те, щоб, сплачуючи ці штрафи, не чути матюків.

«Ми вже кілька місяців ведемо активну боротьбу з корупцією не лише серед працівників КП «Київтранспарксервіс», а й «Київавтодору» та «Київпастрансу», тобто в тих організаціях, де постійно є виручка і де є можливість для дрібного шахрайства. Зараз ми придбали спеціальні системи спостереження, встановлюємо відеокамери, зокрема на евакуаторах. Крім того, монтуємо на них  спеціальні датчики, які фіксують кількість завантажених та вивантажених автомобілів. Ці дані передаються до диспетчерського пункту, — розповів Басс. — Спеціальні прилади встановлюються і на системи блокування коліс, які фіксують, скільки разів проводилось блокування». Але головна знахідка КМДА полягає у великому гендерному винаході: «А ще ми почали брати на роботу жінок­паркувальниць, тому що вони більш відповідальні, ввічливіші, ретельно проводять розрахунки і цінують місце роботи. Наразі у «Київтранспарксервісі» працює п’ять жінок паркувальниць­контролерів», — порахував прекрасну стать Басс.

Очевидно, хитромудрі мужі з мерії та «Київтранспарксервісу» не дарма кидають на амбразуру жінок: на даму з «крабом» замість собачки не підніметься рука джентльмена. Хоча на київських вулицях траплялося всяке. І не лише на київських — в Одесі взагалі згадали дядька Лінча і мало не розіп’яли евакуаторів разом з їхнім агрегатом. Від розгніваного натовпу ті, що «самі напросилися», врятувались дивом. Це сталося з місяць тому. Тепер представникам цієї професії треба особливо берегти себе: адже влада Києва ще більше накручує ціни на «послуги» «Київтранспарксервісу»:
з 1 грудня вартість розблокування коліс підскочила до 300 гривень, а вивантаження автомобіля з евакуатора — подекуди до 600 (в залежності від його марки).

ДО РЕЧІ

Як роз’яснили «УМ» юристи, існує так звана «Інструкція про тимчасове затримання номерних знаків, примусове переміщення, блокування (розблокування) транспортних засобів та провадження у справах про порушення водіями та посадовими особами встановлених у місті Києві Правил». Цей документ із довжелезною назвою насправді дозволяє власнику авто відмовитись від сплати штрафу та вимагати складання відповідного акта в присутності двох понятих. Після цього — увага! — представник «дорожнього сервісу» мусить розблокувати колеса вашого авто без усіляких штрафів чи тим паче хабарів. Відтак справа про порушення правил паркування направляється до суду. Цією можливістю майже ніхто ніколи не користується — або не знає про неї, або не хоче «зв’язуватися». Між тим сумнівно, щоб «Київтранспарксервіс» ризикнув відстоювати свою правоту у суді.

А от самостійно знімати «краба» з коліс машини фахівці права якраз не радять. По­перше, можна пошкодити ґуму. По­друге, можна пошкодити «муніципальне майно», яким є блокіратор. З іншого ж боку, можна поставити питання і так: що робить це саме майно на колесах вашої автівки? Адже ви його туди явно не запрошували. Тим паче з огляду на сумнівну законність дій усіх блокіраторів та евакуаторів, разом узятих.

ПОЗИЦІЯ

Між іншим, МВС виявило «грубі порушення законодавства» при закупівлі столичною владою евакуаторів, повідомляє пресслужба відомства. Конкретніше йдеться про використані не за призначенням 4,2 мільйона гривень. «Правоохоронні органи встановили, що за наслідками розгляду тендерних пропозицій між столичним комунальним підприємством «Київдорсервіс» і одним із ТОВ укладено договір про постачання автомобілів­евакуаторів на загальну суму майже 4,2 мільйона гривень. Водночас, за інформацією МВС, реальна вартість придбання і установки 15 кранів­маніпуляторів складає приблизно 1,4 мільйона. (...) У діях посадових осіб «Київдорсервісу» вбачаються ознаки злочину, передбаченого статтею 364 («Зловживання владою або службовим положенням») КК України», — повідомляють речники Юрія Луценка. І додають, що їхній шеф уже охарактеризував систему евакуаторів у Києві як неефективну і «потенційно корупційну».

Нагадаймо, що свого часу «головного міліціонера країни» підтримало і Міністерство юстиції, яке назвало незаконною евакуацію транспортних засобів громадян без відповідного протоколу інспектора ДАІ. На це Леонід Черновецький відповів, що евакуатори на дорогах — не його «особиста примха», і у властивій йому манері навзаєм звинуватив Юрія Луценка в «хабарництві та правопорушеннях».

У подібному «обміні компліментами» дещо губиться голос експертів, які, не заглиблюючись у юридичну складову питання, зазначають, що всі маніпуляції Черновецького з евакуаторами — це, зокрема, відчайдушні спроби залатати гігантську дірку у міському бюджеті та замаскувати власну недолугу діяльність. Так, директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко наголошує, що ще задовго до економічної кризи у бюджеті Києва утворився дефіцит у 3,6 мільярда гривень — у цю «діру», як у топку, летять кошти від подорожчання хліба, підвищення тарифів на транспорт, зростання цін на послуги ЖКГ. Але мета все одно не буде досягнута: автолюбителю легше буде «домовитись» із евакуатором за 100 гривень, ніж сплачувати офіційний штраф у 300, вважає експерт.

ЦИТАТА

Якщо вірити підрахункам Черновецького, примусова евакуація автомобілів приносить мільйон гривень на день (!). Хто ж «заб’є» на такий куш?!

 
  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>