Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
«Метелик». 2007р.
У Христини Кущ–Катракіс, доньки скульптора Анатолія Куща, у світі вже було понад 100 виставок, але в Україні вона виставляється вперше. Христина не женеться за іміджем, за славою, вона прагне просунути українську культуру не просто на Захід, а в Голлівуд, де працює художником–постановником і продюсером.
В Українському домі 11 грудня вона презентувала свою першу в Україні персональну виставку картин і скульптури. Виставка благодійна. Виручені кошти планує віддати у дитячі будинки. Але на цьому її місія благочинності не закінчиться. У Христини плани, як у Наполеона. Побудувати перший культурний центр, в якому буде все — музика, театр, живопис, танці. Навчання буде безкоштовним і тільки для талановитих дітей, яких вишукуватимуть по селах і хуторах України. За її словами, у Бразилії недаремно найкращий футбол, бо хлопчиків шукають у найглухіших місцях країни. «У нас має бути найкраща культура, яку знатимуть у світі. Тому ми маємо відкрити цей культурний центр. Викладати у ньому будуть метри: Богдан Ступка, Олег Скрипка, Олесь Санін, Олександр Білозуб. Я розумію, що в Україні є корупція, тому за кожним кроком у побудові центру спостерігатиме хтось із американської сторони», — каже Христина перед відкриттям виставки.
Богдан Ступка радіє знайомству з цією милою дівчиною. «Вона прийшла в театр, дала нашим виставам дуже цікаву оцінку і запропонувала співпрацю. Навесні ви вже зможете побачити результат нашого спілкування. Це буде вистава «Дві квітки кольору індиго» про Фріду Кало з Мексики, яку знають у всьому світі, і нашу Катерину Білокур, про яку навіть не всі українці знають».
«Вона хоче повінчати Україну з Голлівудом. З її оптимізмом і впевненістю можна передбачити, що так воно й буде», — додає Наталя Заболотна, директор Українського дому.
Найкращі вечорниці у світі організовує «вевешник» Олег Скрипка. Він теж руками і ногами за те, щоб про українську сучасну культуру знали у світі. Незабаром Олег проведе чергову забаву у Франції. «Ми мусимо представити українську культуру у світі, таким чином зробивши крок назустріч глобалізації. Нині до нас приїхав Голлівуд, а завтра ми поїдемо до них», — усміхається Скрипка.
Скільки б там не говорили про театр і музику, а кіно все одно найважливіше. «Воно не таке бюджетне, як ті проекти, які має на меті реалізувати Христина, але серед усього цього — найефективніше. Кіно — це мандрівка культури по світу. Тут не треба давати гроші старим визнаним режисерам. Дайте дебютантам. Нехай знімають що хочуть. Серед десяти буде один–два геніальних. І з цього почнеться прорив. Але наше міністерство не може на це відважитися. Воно тільки розкрученим допомагає», — сумно зітхає Роман Балаян. Христина Кущ–Катракіс про кіно думає найбільше. Знайомство Голлівуду з Україною якраз планується через кіно. «Маю на меті запросити когось із відомих режисерів, щоб він приїхав сюди і зняв фільм про амазонок. Щоб там грали українські актори, зйомки проходили на українській землі, а фільм показували по всій Америці», — ділиться планами Христина.
Рік тому вона провела благодійну виставку для зірок Голлівуду. Христина малювала портрети Джорджа Клуні, Анджеліни Джолі, потім запрошувала знаменитостей на виставку, а виручені кошти від аукціону вкладала у будівництво дитячих будинків. «Я хочу свою наступну виставку в Україні зробити за цим же аналогом. Тільки тут мені потрібна підтримка на державному рівні, щоб зірок запросили від міністерства і забезпечили їм перебування в Україні. За рік я б змогла цю виставку організувати. Домовляюся із зірками, малюю їхні портрети, а вже взимку 2010 року Джордж Клуні в Києві», — каже Христина.
На відкриття виставки, зважаючи, що вона благодійна, було запрошено досить мало колекціонерів і людей, які підтримують подібні явища. До картин Христини Кущ–Катракіс підходили досить обережно. Письменник Борис Гуменюк відразу сказав, що таких картин вдома нізащо не повісив би. А от Тетяна Логуш, президент благодійного фонду «Мистецька скарбниця», вподобала собі амазонку, оголену дівчину з цигаркою, яка скаче на коні. Майже такою перед усіма запрошеними з’явилася на відкриття виставки і мисткиня. Христина заїхала в Український дім на конячці в яблучках, в будьоновці із зірочкою, шинелі, червоному платті й в’язаних чоботях. Першим підбіг її привітати міністр культури Василь Вовкун. «Найкращі справи робляться в Кущах, —скаламбурив міністр. — І ми з грошима міністерства приєднуємося до них, — цілує в щічку Христину, — а я особисто хочу «Цицю». Так що нікому її не продавай». «А для мене буде ще одна, — піддає вогню Остап Ступка. — Ну, добре, якщо тільки одна «Циця», то я за «Ковбасу» візьмуся».
Картини Христини Кущ дуже нагадують кадри з фільмів і написи під ними, як кіношні фрази із синопсису — «Циця», «Ковбаса», «Скинь маму з потяга», «Більше не можу макаронів», «Фізкультура»...
Проходжаючи поміж картинами, я раз по раз чула обірвані фрази відвідувачів: «надзвичайно», «чудово», «живі», «аж приємно дивитися»...
«Це як у музиці. Сучасна народна музика світу, де перемішані мотиви грецькі, американські, турецькі, українські. Це драйвовий сміливий мазок, зроблений зі смаком. І дуже близький до гуцульської енергетики», — ділиться враженнями про картини Олег Скрипка.
«Надзвичайно психологічний, сценічний і театральний живопис», — охарактеризував роботи Христини Богдан Ступка. n
P.S. Виставка триває до 18 грудня.
Велика кількість робіт Христини Кущ–Катракіс знаходиться в приватних колекціях найвідоміших людей Америки та Європи, таких як Джордж Буш–старший, родина Клінтонів, Софі Лорен, Жерар Депардьє, Тіна Тернер.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>