Євген Томін: Лізинг на селі повинен працювати відповідально

      Національну акціонерну компанію «Украгролізинг» Євген Томін очолив наприкінці жнив, перейшовши на роботу в Київ із Полтавської облдержадміністрації. Ситуація з технікою на селі вже була катастрофічною. А як же інакше, коли машинно-тракторний парк реформованих КСП на 85 відсотків відслужив амортизаційний термін, проте продовжує працювати — сіяти і збирати, бо на його заміну селянам хронічно бракує коштів. Торік сільгосппідприємства за різними схемами спромоглися придбати нової техніки всього на 390 мільйонів гривень, мізер порівняно з потребою, яку фахівці оцінюють у 10-11 мільярдів щорічно. Однак без лізингу технічне оснащення села було б ще гіршим, адже 1922 машини на суму 115 мільйонів гривень у минулому році господарства отримали саме завдяки НАКу. Втім усім зрозуміло, що обсяги продажу за лізинговими схемами мають бути на порядок вищі. Про те, як цього планують досягти в Украгролізингу, ми вирішили розпитати безпосередньо у Євгена ТОМІНА.

      — Євгене Фроловичу, лізинг залишається недоступним для більшості господарств. Як його можна активізувати?

      — Ми уже активніше працюємо з сільгоспвиробниками і намагаємося наростити обсяги переданої у лізинг техніки. У минулому році компанія закупила та передала товаровиробникам 438 тракторів, 40 зернозбиральних комбайнів, 1131 одиницю грунтообробної та посівної техніки, 250 одиниць іншого сільськогосподарського та переробного обладнання. Порівняно з 2002 роком тракторів поставлено на 75,2 відсотка більше, зернозбиральних комбайнів — на 90 відсотків, плугів — на 74, борін — на 63 відсотки, культиваторів — у 2,5 раза, сівалок — у 8 разів. Найбільше отримали техніки, звісно, сильні господарства Київської, Кіровоградської, Хмельницької та Черкаської областей.

      — Відомо, що збільшувати обсяги Украгролізингу заважає брак коштів. Водночас компанія є розпорядником мільйонних боргів за поставлені в середині 90-х імпортні трактори і комбайни. Вам вдається повертати ці кошти чи їх варто «списати» назавжди?

      — Головне завдання сьогодні, яке перед НАКом ставлять Президент і Кабінет Міністрів, — повернути всі кошти за отриману в лізинг техніку. Адже зворотність лізингових  — це основний принцип фінансового лізингу. Тут не може бути пасивності, легковажності чи безвідповідальності. Наполеглива робота компанії в цьому напрямку дає позитивні результати, поступово змінюється ставлення лізингоотримувачів до розрахунків за отриману ними техніку. Так, якщо в перші роки лізингової діяльності (1998 — 2000) повернення становили 12 відсотків, то в 2001 році — уже 26 відсотків, а в 2002 —  47 відсотків. Торік же повернення зросли удвічі порівняно з 2002 роком, особливо сумлінно почали розраховуватися клієнти Волинської, Сумської та Кіровоградської філій.

      — Але ж, як правило, «Джон Діри» і «Кейси» діставалися «крутим» господарствам, які розраховували, що держава з часом подарує їм цю техніку. Невже ці власники машинерії почали так легко гасити старі борги?

      — На жаль, нелегко. Всього до спеціального фонду держбюджету у 2003-му за іноземну техніку надійшов 41 мільйон гривень. Для повернення коштів як за іноземні, так і вітчизняні машини часто доводиться вдаватися до адміністративних заходів. Торік наші філії заявили 445 позовів на суму 38,5 мільйона гривень і, таким чином, реально стягнули 2,5 мільйона. На жаль, ми зустрічаємось з фактами, коли наші партнери не виконують договірних зобов'язань, не дотримуються графіків сплати, не повертають бюджетних коштів. Так, ЗАТ «Агрофірма «Кримавтобат» за комбайн «Славутич» не повернула жодної копійки з 1530 тисяч гривень боргу. Фірма ЮМ-«Аграрій» Дніпропетровської області не сплатила 1380 тисяч гривень, агрофірма «Колос» Вовчанського району Харківської області заборгувала 241,5 тисячі. Такі несумлінні платники є у кожній області.

      Ми робимо висновки. Цього року проведено так звану «перепустку» всіх філій і дочірних підприємств, під час яких детально проаналізована діяльність кожного, розглянуто бізнес-плани всіх машинно-технологічних станцій, їх проблемні питання, фінансовий стан, кадровий потенціал.

      — Які перспективи цього року, Украгролізинг планує розширювати свою діяльність?

      — Ми маємо ще багато зробити, аби виконати постанову Кабінету Міністрів за  № 414 щодо стягнення простроченої заборгованості за іноземні кридити, взяті у свій час під гарантії уряду для придбання іноземної техніки. Окрім того, ми впритул підійшли до розв'язання проблеми технічного сервісу. Головне — якнайшвидше сформувати чітку систему, залучивши фінансові ресурси професійних сучасних менеджерів та висококваліфікованих спеціалістів і робітників, та забезпечити інвестиційно-інноваційну модель технічного сервісу.

      Отож у 2004 році ми орієнтовно плануємо закупити на 26,4 мільйона гривень тракторів, майже на 100 мільйонів гривень комбайнів, на 30 мільйонів грунтообробної і посівної техніки. Усього 1625 одиниць на суму майже 178 мільйонів гривень. Виходячи із цих скупих цифр, ми конкретизували завдання на 2004 рік у всіх сферах діяльності компанії і затвердили комплекс основних заходів, що покращать фінансово-господарську роботу НАКу.