Iз суддів по рішенню — Василенкові «стаття»

      Минулого тижня Апеляційний суд Київської області відмовив судді Юрію Василенку в задоволенні його скарги. Колегія у складі суддів Юровського, Мазурка та Радченко, іншими словами, посприяла тому, аби рішення Шевченківського суду (попередньої судової інстанції, яка розглядала скаргу Василенка) вступило в силу. Це рішення полягало у відхиленні скарги Юрія Василенка на дії Вищої Ради юстиції. Остання, як пам'ятає наш читач, направила у Верховну Раду подання про позбавлення його посади судді «у зв'язку з порушенням присяги». Фактично ж за наведеною формулою ховалось невдоволення можновладців, викликане відкриттям Юрієм Василенком кримінальних справ проти Президента Кучми.

      Правою у цій суперечці виявилася, таким чином, Вища Рада юстиції, винуватим — суддя Василенко. Утім це ще не кінець історії. Бо є всі можливості для того, аби винного і заплямованого «порушенням присяги» Василенка зробити ще більш винним і ще більш «злочинним». Як? Відправивши, приміром, за грати. Зробити це можна буквально у три прийоми. По-перше, необхідно домогтися, щоб подання Вищої Ради юстиції було розглянуто відповідним профільним комітетом парламенту — Комітетом із питань правової політики. Це, думається, організувати буде неважко. По-друге, постанова про позбавлення Василенка посади судді має набрати у Верховній Раді 226 голосів. При бажанні і такий крок нескладно буде забезпечити, адже що собою представляє нинішня парламентська більшість — знають усі.

      По-третє, якщо голосування пройде успішно (тобто потрібна владі кількість рук чи інших кінцівок підніметься вгору при запитанні «Хто за?»), вже можна буде бігти по наручники для Василенка. Адже суддя, позбавлений своєї посади, автоматично втрачає право і на недоторканність, а отже, починає бути надзвичайно зручним об'єктом  для подальшої розправи. Цілком вірогідно, що проти Василенка буде негайно відкрито кримінальну справу — принаймні про це свого часу говорив у ефірі радіо «Свобода» член Вищої Ради юстиції й ідеологічний «антипод» Василенка пан Євдокимов. Приводом для обрання як міри запобіжного заходу саме тримання Василенка за гратами може стати посилання, скажімо, на те, що, залишаючись на свободі, Юрій Василенко може зашкодити проведенню ефективного слідства абощо.

      Варіантів того, як складатиметься подальша доля Василенка, може бути кілька. Однак навряд чи влада нині зупиниться на досягнутому — не заради ж спокійної старості Юрія Василенка виносилась свого часу постанова Вищої Ради юстиції. Прикро те, що наразі ніхто з українських суддів не висловився на захист свого колеги. Що це — одностайність, якій могли б позаздрити партійні збори часів «застою», байдужість до оточуючих чи заколисування себе, «правильного» і «хорошого», думкою про те, що зі мною подібного не буде ніколи? Все, як говорять, колись трапляється вперше. А вже потім набуває перманентного характеру.