Куди впаде з престолу Медведчук

      Одразу після того як нинішній голова ЦВК Сергій Ківалов публічно зрікся парламентського мандата, отриманого два роки тому від виборців 136-го Центрального округу Одеси, а заодно й від кандидатських обіцянок своєму електорату, місцеві аналітики спрогнозували низку претендентів на вакантне депутатське крісло. Бажаючих здобути нардепівську недоторканність або повернутися з політичного забуття набирається близько десятка. Серед вірогідних кандидатів, зокрема, міський голова Руслан Боделан, лідер «Яблука» Михайло Бродський, лідерка Прогресивної соцпартії Наталя Вітренко, яка не пропускає жодних виборів, дочка того ж таки голови ЦВК Тетяна Ківалова тощо.

      Словом, претендентів на прихильність колишнього «ківаловського» електорату не бракує. Однак чи не найсерйознішу конкуренцію кожному, напевне, представлятиме теперішній президентський канцелярист Віктор Медведчук, крісло під яким, на думку деяких київських політиків, може захитатися буквально у квітні. Чому? А тому що, як припускають ті ж політики, саме на цей час припадає ймовірна відставка... Президента.

      Звісно, Леонід Данилович покине нас не через те, що раптово визнає свої гріхи перед українським народом, а для того  щоб провести президентські вибори у серпні — період традиційних «політичних канікул». І як тоді, у разі втрати головного канцелярського крісла, відбиватися Віктору Володимировичу, скажімо, від серйозних закидів щодо «нелегітимного» надбання багатомільйонних капіталів з боку колишнього колеги по парламенту Дмитра Чобота?

      Будь-які прогнози щодо того, кому віддадуть у травні перевагу виборці Центрального, частини Приморського та Іллічівського районів Одеси, — справа невдячна. Однак певні оцінки політологів уже опубліковані, почалося обговорення кандидатур у газетах і на численних форумах інтернет-видань. Насамперед зауважимо, що, виходячи з настроїв значної частини студентства, яке становить електорат 136-го округу, колишній їхній обранець пан Ківалов ніколи не афішував свої симпатій до об’єднаних соціал-демократів чи президентського блоку «За ЄдУ!». Бо із соціологічних опитувань знав: мало хто у студентському середовищі коли-небудь захоплювався методами набуття капіталів верхівкою СДПУ(о) та кандидатами від «харчового» блоку. І, дистанціювавшись від «За Єди» й «партії червоної троянди», не прогадав: мешканці студентських вузів та корінні одесити віддали йому перевагу на більшості з 77 дільниць 136-го округу.

      Теперішній імідж президента юридичної академії й колишнього голови Української морської партії далеко не той, щоб реально допомогти виграти передвиборчу гонку навіть рідній дочці Тетяні Ківаловій, котра другий рік очолює фракцію УМП у міськраді. Тож батьківський «авторитет» на виборах пані Тетяні не допоможе, на відміну від фінансової підтримки соратників по партії, які впродовж останніх років істотно збільшили свій бізнес та вплив у морській столиці. Словом, березнево-травнева виборча кампанія в Одесі обіцяє багатомільйонні фінансові вливання членам районних виборчих штабів, хоча й банальний адмінресурс, безумовно, відіграватиме свою роль.

      З іншого боку, навряд чи варто відкидати можливість серйозної конкуренції, яку складатиме Медведчукові екс-голова Держкомітету з підтримки підприємництва та яскрава представниця команди президентського зятя Віктора Пінчука на минулих виборах Інна Богословська, котра останнім часом стала чи не найчастішим гостем в Одесі. А що, як родич Леоніда Кучми попросить підтримки в місцевої  влади? Принаймні одну із впливових місцевих телекомпаній торік його заступництво нібито вже врятувало від гніву мера Південної Пальміри Руслана Боделана й фінансового краху. Щоправда, як для Медведчука, так і для Богословської та полум’яної «прогресистки» Вітренко перешкодою на шляху до здобуття симпатій виборців може стати не одеське походження. Пояснити одеситові, чому він повинен проголосувати за «варяга», нехай і досить відомого в країні, напевне, буде нелегко. А тому шанс на перемогу, якщо вибори будуть бодай мінімально прозорими, має й місцевий бізнесмен та депутат Одеської міськради Руслан Тарпан, котрий у 2002-му ледве не став парламентарієм від Київського округу Одеси.

      Висуне, очевидно, свого кандидата і Компартія. Скоріше за все, не з метою перемоги, а за традицією. Стати ним може другий секретар Одеського обкому КПУ М. Копит — людина, що, безумовно, вирiзняється здоровим глуздом у компартійній команді. У ситуації, що складається, важко, на жаль, судити про конкурентоздатність кандидата Володимира  Курінного — недавнього редактора облгазети «Юг» і керівника штабу блоку «Наша Україна» в області. Нагадаємо: на виборах-2002 Курінний конкурував із начальником Одеського морпорту М.Павлюком і посів друге місце, набравши понад 20 тисяч голосів. Варто також зауважити, що на виборах-2002 «НУ» одержала у 136-му окрузі найвищий результат по місту. На опозиційному виборчому майданчику можуть спробувати свої сили і депутат міськради Георгій Селянин, і брат народного депутата Юрія Кармазіна — Сергій, і екс-міліціонер Сергій Бовбалан. Багато що буде залежати від ступеня консолідації опозиційних сил, їхньої здатності до прагматичного ведення кампанії, уміння домовлятися.