Любов до трьох відсотків

      Політичну реформу в дію! Таким гаслом керуються більшовики та їхні ліві партнери по «реформаторству», сходячись в одному — зміни до Конституції треба будь-що впровадити до президентських виборів. Щоправда, декому — передусім ідеться про «більшовиків», «прописаних» у невеликих партіях та в одномандатних округах — дуже не до вподоби пункт реформи про обов'язкові пропорційні вибори. Зарадити пропорційній проблемі намагалися законопроектом про зниження відсотка голосів, який необхідно набрати партії чи блоку, аби потрапити в парламент, до 1 відсотка, але проти цієї нісенітниці збунтувалися не лише противники реформи, а й комуністи із соціалістами, які у змозі перетнути навіть значно вищу межу. Ще б пак, адже при 1-відсотковому «бар'єрі» до Верховної Ради, якщо б дуже постаралися, могли потрапити навіть абсолютно невiдомi структури  на зразок «Партії реабілітації тяжкохворих», звісно, за умови такої-сякої «розкрутки». З іншого боку, при наявній межі у 4 відсотки в деяких дуже амбітних, але не надто потужних політичних сил значно зменшуються шанси увійти до парламенту, тому їхні представники та лобісти дуже красномовно демонстрували партнерам по «реформаторській» коаліції. А тим часом деякі політичні сили виступають не лише проти зменшення, а й за збільшення відсоткового бар'єра до 5 відсотків, що, у принципі, було б логічно.

      Однак скидається на те, що апологетам зменшення та збільшення бар'єра таки вдалося досягти бодай якогось компромісу. Як повідомив учора журналістам координатор парламентської більшості Степан Гавриш, не виключено, що вже сьогодні парламентарії зможуть ухвалити рішення щодо законопроекту про вибори народних депутатів на пропорційній основі з 3-відсотковим бар'єром. Як повідомляє УНІАН, Степан Богданович повідомив представникам преси, що минулого тижня робоча група у складі глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука, представника Президента в парламенті Олександра Задорожнього, першого віце-спікера Адама Мартинюка, лідерів КПУ та Соцпартії Петра Симоненка й Олександра Мороза та самого Гавриша домовилась, що за основу буде взятий законопроект про пропорційні вибори, напрацьований «нашим українцем» Юрієм Ключковським та соціалістом Миколою Рудьковським, з однією-єдиною зміною: пониженням прохідного бар'єра  для партій і блоків із 4 до 3 відсотків.

      Окрім того, за словами координатора «більшовицького війська», робоча група дійшла згоди щодо моделі виборів до місцевих органів влади. Зокрема, було вирішено, що до сільських і селищних рад депутати обиратимуться на мажоритарній, а до районних, міських та обласних — на пропорційній основі, причому списки формуватимуть місцеві осередки партій. Члени групи домовилися також про необхідність ухвалення нової редакції закону про вибори Президента, в якій, зокрема, діятиме норма про скорочення термінів виборчої кампанії до 120 днів. На основі цих домовленостей був напрацьований проект постанови, під якою поставили підписи всі вищезазначені члени групи, крім Олександра Мороза, хоча, на думку Степана Гавриша, лідер СПУ теж підтримає цей документ.

      Наразі проект передано до тимчасової комісії, яка займається конституційною реформою, і саме від неї залежатиме, коли цей папірець буде винесено на розгляд ВР. На той час, коли верстався цей номер лідери фракцій більшості мали зустрітися з Прем'єр-міністром Віктором Януковичем, після чого планували ухвалити остаточне рішення щодо закону про вибори народних депутатів.

      А тим часом речник фракції СДПУ(о) Нестор Шуфрич у розмові із представниками преси висловив думку, що «згода фракцій КПУ та СПУ на зниження прохідного виборчого бар'єра до 3 відсотків — це компроміс і для мажоритарників, які зможуть увійти до блоків або створити свої партії й перемогти на парламентських виборах». Тому, за словами Шуфрича, за впровадження політичної реформи голосуватимуть навіть мажоритарники, тим паче, що, крім усього іншого, «вони є державними діячами, які розуміють, що внесення змін до Конституції є вимогою часу, і навряд чи поставлять якісь свої особисті амбіції вище загальнодержавних інтересів».

      Натомість «Наша Україна» виступає проти зниження прохідного бар'єра на пропорційних виборах до 3 відсотків. Як розповів у інтерв'ю представникам мас-медіа голова УНП, заступник лідера фракції «НУ» Юрій Костенко, якщо у форматі опозиційної трійки не вдасться домовитися щодо прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції, який на сьогодні пропонує «Наша Україна», то, відповідно, фракція не голосуватиме й за закон про вибори народних депутатів. За словами Юрія Івановича, «НУ» сподівається на те, що трійка  вже до кінця березня зможе домовитися про єдиного кандидата у президенти від опозиційних демократичних сил і про кроки щодо проведення політичної реформи. А в разі, якщо такої домовленості не буде, його фракція не голосуватиме за закон про внесення змін до Конституції, запевнив Костенко.