На казну не надійтесь

Затягувати паски міцніше радить уряд українцям, заробітки яких напряму прив’язані до розміру мінімальної зар­плати. Заступник міністра праці й соціальної політики Віктор Оніщук «утішив» українських трударів заявою: «Через світову фінансову кризу, яка охопила й Україну, немає можливості встановити мінімальну заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи, хоча це й передбачалося здійснити вже з початку наступного року», — цитують чиновника «Українські новини».

У своєму проекті бюджету на 2009 рік Кабмін обіцяв небувале підвищення прожиткового мінімуму з часу його запровадження — більш ніж на 20 відсотків. Очікувалося, що у 2009 році нарешті буде виконана конституційна норма щодо зрівняння розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, і вже з 1 січня мінімальна зарплата мала підвищитися до 770 гривень. А потім державу охопила криза, і пролунали наміри уряду заморозити будь–які підвищення соціальних стандартів на два роки. Однак, нагадаємо, Верховна Рада не підтримала відстрочку підвищення мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму з 2009 до 2011 року. Водночас бюджет на наступний рік не прийнятий, і будь–які підвищення мінімальних стандартів досі виглядають туманними.

Економічні реалії не вселяють оптимізму: Мінфін повідомляє, що уряд не має можливості покрити дефіцит бюджету–2008. І людям жити стає все важче. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова запевняє, що вже 70 відсотків українців, за критеріями Світового банку, живуть за межею бідності — тобто витрачають у день не більше трьох доларів. «За всіма показниками Україна залишається країною бідняків», — цитує омбудсмена «Кореспондент».

Одначе народний депутат Микола Кульчинський, член Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, переконаний: уряд має знайти кошти для обіцяного підвищення зарплат — мовляв, на виплати заборгованих заощаджень Ощадбанку гроші ж знайшли. І немалі — 400 мільйонів гривень. «Нехай шукають — скорочують, наприклад, витрати бюджету на утримання чиновницького апарату, в тому числі Верховної Ради, Кабміну, — переконаний народний депутат. — З народом потрібно говорити чесно. І основна теза має бути така: ми мусимо жити тільки на зароблені гроші. І завдання уряду — зробити все, щоб люди могли заробляти, думати над енергозбереженням, розвивати власне виробництво. А якщо цього всього уряд не робить, а збирає сяк–так податки і потім роздає їх по тисячі гривень тільки для того, щоб Прем’єр могла зробити собі політичний капітал, — тоді грошей ніколи не вистачатиме».