Нобелівський бенкет під час «чуми»

Сьогодні в Стокгольмі король Швеції Карл XVI Густав вручить Нобелівські премії цьогорічним лауреатам у галузі медицини, фізіології, хімії, фізики, літератури, економіки. Одночасно в столиці Норвегії — Осло — на окремій церемонії буде вручена Нобелівська премія миру. На додаток до диплома лауреати в кожній номінації отримають чек на 10 млн. шведських крон (1,2 млн. доларів).

Лауреати почали з’їзди­тися до Стокгольма ще у вихідні — щоб упродовж кількох днів перед самою урочистістю прочитати лекції, взяти участь у спеціально влаштованих нобелівських конференціях.

Є також дуже дивні заходи, зокрема лауреати ставлять свої підписи на... кріслах. Щоправда, не в трамваях, а в Нобелівському музеї. Традицію започаткував 2001 року екс–президент США Білл Клінтон. У кав’ярні Нобелівського музею Клінтон попросив книгу відгуків для відвідувачів, щоб записати до неї свої враження та подяку. Це прохання викликало переполох серед співробітників музею, оскільки вони такої книги просто не мали. Тоді хтось винахідливий запропонував американському гостю розписатися на кріслі, на якому він сидів. Відтоді сидіння кав’ярні щороку поповнюються підписами нових лауреатів. Цього разу першими крісла підписали лауреати літературного «Нобеля» Жан–Марі Ле Клезіо, медичного — Франсуаза Барре–Сінуссі та хімічного — Осама Сімамура.

Світова криза накладає певний відбиток песимізму на саму церемонію та виступи лауреатів. Лауреат Нобе­лівської премії з економіки американець Пол Кругман висловив минулої неділі у Стокгольмі прогноз, що автомобільна промисловість США, яка однією з перших відчула на собі крижаний подих кризи, «можливо, зникне внаслідок конкуренції з боку інших ринків, передусім азіатського». Якщо вірити іншому лауреату — французу Люку Монтаньє,— який завтра отримає Нобелівську премію з медицини за дослідження в галузі СНІДу, то людство вийде з економічної кризи збіднілим, але більш здоровим. Він прогнозує, що вже приблизно через п’ять років буде знайдено ліки від СНІДу та методи щеплення для попередження цієї хвороби.

Оптимістичним був вис­туп у Стокгольмі нобелівського лауреата з літератури Жана–Марі Ле Клезіо, який констатував, що поширення у світі інформації через інтернет є потужним інструментом запобігання потенційних конфліктів. 68–річний француз зазначив, що якби такі технології існували раніше, то можна було б попередити Другу світову війну та появу Адольфа Гітлера, оскільки його кримінальні змови були б розкриті перед світом ще на фазі планування.