У Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка — хороша біографія і солідне «резюме». 140 років тому 8 грудня у Львові в студентському середовищі на чолі з професором академічної гімназії Анатолем Вахнянином зібралося 65 осіб, які вирішили відродити культурно–освітнє середовище, утвердити мову, видавати та розповсюджувати книги, створювати читальні, вести курси для неписьменних, ставити п’єси й організовувати вечорниці.
«За цей час «Просвіта» знала злети і падіння», — каже голова товариства, народний депутат–БЮТівець Павло Мовчан. — Але тоді, коли про духовне відродження не могло і йтися, найкращі сини й доньки нашого народу не втомлювалися провадити процес націєтворення. Сьогодні вже маємо все — і читальні, і мову, і книговидавництво в доброму стані. Та «Просвіта» все одно не припиняє своєї діяльності. Більше 500 тисяч її членів є активними учасниками суспільно–політичного процесу, багато з них є депутатами рад різних рівнів — від сільської до Верховної Ради. Головне завдання Товариства на сучасному етапі державотворення — «зробити Україну справді українською».
Марія Олійник, керманич донецької обласної «Просвіти», каже, що їй часто закидають, ніби вона займається політикою. «Ми не політична організація, а громадська. У Донецьку чомусь думають, що коли ти розмовляєш українською, то займаєшся політикою. А перед нами завдання — не посадові крісла займати. Треба українські школи відкривати, дитячі будинки будувати, мову популяризувати».
На запитання, що робити нині «Просвіті» і чи варто далі акцентувати на проблемах мови, Павло Мовчан відповів древніми байками: «А що, ви думаєте, у нас немає з нею проблем? Ми вдаємося до чужої мови. Стовпи, які були зведені нашими попередниками, мають гнилі ноги. Треба їх оновлювати, приймати закони у Верховній Раді про мови. Ми маємо тільки конституційну статтю 10 про мову і жодного закону. Я є автором декількох проектів про мову, та в депутатів немає часу їх розглянути. Комусь вигідно, щоб мовне питання не вирішувалося».
Напередодні ювілею «Просвіти» міністр культури Василь Вовкун на одній із прес–конференцій сказав, що буде відстоювати закон, щоб у виборчих кампаніях не використовувалися гасла про двомовність тощо. Мовчан і Вовкун, а також їхній соратник, голова Спілки письменників, БЮТівець Володимир Яворівський — не останні люди при владі, але мовне питання досі не вирішене на законному рівні.
До речі, серед учасників, які зібралися на урочисті події «Просвіти» в Оперному театрі, молоді майже не було. «Вони мають окремий осередок. Живуть своїми інтересами, але дотримуються головного правила «Просвіти» — «українська Україна», — виправдовується пан Мовчан.