Дмитро Підручний уперше в сезоні пробився до топ-10 особистої гонки Кубка світу
До церемонії відкриття Олімпіади-2026 залишилось менше місяця — поступово формуються остаточні списки учасників Ігор в Італії. >>
То чи був камінець?
09.12.2008
Василь Іванчук насправді не відмовлявся здавати допінг–тест у Дрездені. (з архіву «УМ».)
Василь Іванчук наразі уник дворічної дискваліфікації, яка загрожувала йому через відмову пройти допінг–тест на шаховій Олімпіаді в Дрездені. Зі слів президента Федерації шахів України Віктора Петрова, цей випадок розгляне медична комісія ФІДЕ в січні, після чого й винесе остаточний вирок. Свою точку зору стосовно цієї події матиме нагоду озвучити сам Іванчук, якого теж запросили на засідання.
Питання щодо долі одного з найкращих українських шахістів і, відповідно, підсумкового результату збірної України в Дрездені було порушено на прес–конференції з нагоди закінчення шахової Олімпіади. Нагадаємо, що на тому змаганні українські чоловіки й жінки посіли четверте та друге місця відповідно, хоча мали всі шанси поборотися й за вищі позиції. Зате перемогли в загальному заліку, отримавши Кубок Нонни Гапріндашвілі. До Києва він прибув понівеченим.
Чутки про допінг перебільшені
«Ми поки не підбивали підсумків участі нашої команди. Для цього потрібно провести засідання виконкому Федерації шахів. Але я особисто вважаю наш результат нормальним», — каже Віктор Петров. А виступ жінок він узагалі називає успіхом.
Більше непокоїть українського шахового президента ситуація з Іванчуком. Хоча функціонер і впевнений у розв’язанні цієї справи на користь України.
«Василь був зовсім не проти здати допінг–пробу — йому просто не сподобалася форма, у якій від нього вимагали це зробили», — пояснює дії Іванчука Леонід Тимошенко, котрий був керівником української шахової делегації в Дрездені. Мовляв, тільки–но львів’янин закінчив партію, ще не встиг відійти від напруження, як його почали ледь не за руку тягнути до лікарів. Василь попросив трохи часу на відпочинок — йому відмовили, тож імпульсивний шахіст розвернувся і пішов гуляти містом. Коли ж повернувся і був готовий віддатися в руки ескулапів, за допінг–комісією вже й слід охолов.
Віктор Петров називає нововведення ФІДЕ щодо допінг–тестів для гросмейстерів «безглуздям» — їм тепер, мовляв, і каву пити зась. А причина всьому — намагання надати шахам статус олімпійського виду: вимоги до всіх спортсменів–олімпійців мають бути однаковими.
Історія з багатьма невідомими
Не менш цікавила журналістів історія з Кубком Нонни Гапріндашвілі, який вручають делегації, що набрала найбільшу кількість очок чоловічою та жіночою командами. Цінний трофей, яким раніше володіли тільки росіяни й китайці, отримали наші співвітчизники. Подальші події нагадують детектив.
Спочатку цінний приз здійснив переліт із Дрездена до Франкфурта, звідки відправлявся літак до української столиці. Леонід Тимошенко на першому етапі транспортував кубок у салоні, а потім франкфуртські митники чомусь примусили здати чашу у багажний відсік. У «Борисполі» керівник української делегації отримав кубок уже понівеченим.
За деякою інформацією, на ньому не було коштовного каменя, який нібито спочатку красувався на стінці. Але найцікавіше, що ніхто з українців не може підтвердити чи заперечити сам факт викрадення каменя, адже детально трофей вони не роздивлялися. «Якби знав, що таке трапиться — вивчив би його досконало. А так — будемо чекати інформації від творця кубка, що живе в Грузії, із точним описом цієї речі», — говорить Тимошенко. Уже після цього пошкоджений предмет віддадуть на реставрацію.
Хай там як, а наступного дня після прильоту Віктор Петров підписав звернення до міністрів транспорту та внутрішніх справ із проханням виявити винних та допомогти у вирішенні цієї справи.
Подібна історія ставить у незручне становище не лише керівництво ФШУ — воно кидає тінь на всю країну, адже пошкоджено знаний спортивний трофей. «Мені соромно за людей, причетних до цієї історії», — такі почуття пана Петрова можна зрозуміти.
