Лос–Арханджелес

06.12.2008
Лос–Арханджелес

Архістратиг Михаїл на Майдані. Попрощаємось... (Тетяна ШЕВЧЕНКО)

«Чорт!» — вигукнув перелякано Леонід Черновецький і сховався за спину Олеся Довгого. «Чорт, чорт, чорт», — залопотів мерський почет, вдивляючись у фігуру Михаїла–архістратига, встановленого на Майдані. «Дійсно, вашество, викапаний чорт! — знайшовся хтось із чиновників КМДА. — І крила агресивні, і ноги розставив, і сам чорний, як... як афроамериканець! Наша провина, не догледіли! Як чорт свят... Тьху! Як Бог свят, не догледіли!». «Прибрати», — коротко розпорядився Черновецький і пішов брататися з бездомними. А на Майдані зчинилася справжня «баня», ще й з революцією на додачу: кого призначити «архістратигом» замість розжалуваного у нечисть Михаїла?

Сексу в раю нема. Вхід у штанцях і спідничках

Власне, кияни свого святого заступника і покровителя не дуже любили: скульптуру Михаїла на Майдані прозвали «бетменом». Але не так провинилася та нещасна статуя, як дратував городян сам вигляд спотвореної та асиметричної площі, де чого вже тільки не було... До 2001 року на майдані Незалежності стояв інший Михаїл — згодом він також чомусь перестав подобатись, і його «заслали»... аж у Донецьк. На жаль, усі перепробувані нами пошукові системи не видали жодної фотографії, щоб на власні очі можна було оцінити, як ведеться київському охоронителю у шахтарському краю. У Києві Михаїл номер один не влаштовував своєю мізерністю (скульптура була невелика), тож отцям міста закортіло чогось більш монументального та вражаючого. Так з’явився Михаїл номер два — той, що нині стоїть у центрі міста, а незабаром переміститься на Берківці (очевидно, Луганськ від такого подарунка відмовився), адже розкритикованого Черновецьким архангела хочуть «прописати» на одному з київських цвинтарів.

Нинішньому архістратигу закидають... маскулінність, явні ознаки статі (???) та інші злочини проти суспільної моралі. А також — зайву вагу. В очах теперішніх чиновників він і «культурист», і «атлет». «Архангел Михаїл, який сьогодні стоїть на Майдані, — атлет. Подивіться на ікони — на них янголи зображуються зов­сім не такої комплекції. Крім того, архангел має робити півкроку вперед», — вагомо заявляє один із заступників голови КМДА Сергій Рудик, він же — визнаний фахівець з янгольського екстер’єру. Архістратиг мусить бути легким та ефемерним створінням, невагомим і статево незрілим, як юна Лоліта. А в нинішнього, мовляв, і ноги голі, і розставив він їх майже непристойно. Треба взяти за зразок зображення з Михайлівського Золотоверхого собору, вважає керівник головного управління КМДА з охорони культурних пам’яток Руслан Кухаренко. У «соборного» Михаїла і крильця менші, і меч він тримає не так загрозливо, і на обличчі його сяє усмішка, і з–під спіднички виглядають цнотливі штанці... «Він витриманий у бароковому стилі — не войовничий, а ніжний», — підсумовує Кухаренко.

(Пишу ці рядки і просто не вірю, що під спіднички янголам зазирають у місті, де, перефразовуючи Гоголя, проблема на проблемі сидить і проблемою поганяє: на дорогах — повний бедлам і суцільні затори, ціни зростають катастрофічно, зростають злочинність та суїциди, Київ ось–ось може залишитись без води та опалення, але добре відгодовані, відмиті та вбрані у дорогущі аксесуари дяді препарують янголів і навіть не соромляться свого заняття).

Його персональний Люципер

А може (якщо вже занурюватись у сюрреалізм Черновецького), наш архангел і справді не дотягує до стандартів святості? «УМ» зв’язалася з православним священиком отцем Петром (Демчуком) і спитала, наскільки мужнім має бути архістратиг? «Є різні зображення Михаїла–воєначальника, повелителя усіх небесних сил. Він же переможець, він здолав злих духів, тому я думаю, що він може бути і в такому вигляді, як зараз. Але в будь–якому разі це не справа чиновників — втручатися у святі лики. Просто безбожників не влаштовує його святе покровительство», — зауважив він.

Та ні, святий отче, справа не в безбожності. Хоча вашу ремарку стосовно того, що головнокомандувач збройних сил Господа нашого Ісуса Христа не може бути шмаркачем і «хлюпиком», ми беремо до уваги. Просто в благословенному місті Києві ще залишаються невідмиті гроші. У наступний міський бюджет уже закладають кошти на реконструкцію Майдану, зокрема й на нового Михаїла. Після Нового року влада оголосить конкурс на кращий проект пам’ятника, а це означатиме, що всі задіяні до його проведення особи отримають по «відкату». Дарма, що «Київенерго» волає про заборгованість і погрожує влаштувати всім Варфоломіївську ніч. Дарма, що на Теремки (не кажучи вже про Троєщину) обіцяли провести метро, але потім відклали до кращих часів. Дарма, що гроші потрібні скрізь — нумо витрачати їх на янгольські чини, бо так забаглося Черновецькому!

За Київ нині прикро як ніколи. Прикро за Майдан, уся «реконструкція» якого буде зведена до «поліпшення дизайну п’ятачків зі сміттєвими контейнерами» (!!!), закупки мобільних туалетів та устаткування для якихось лазерних шоу... Прикро, зрештою, й за самого Михаїла як символ віри та святиню для багатьох (бо безкінечне перетасовування його зображень — той випадок, коли молитва перетворена на фарс). Але місто справиться і вистоїть. З нами — архангел Михаїл і вся його «королівська рать»...

ДО РЕЧІ

У книжці «Керівництво до написання ікон святих догідників» мовиться про те, що святий Архангел Михаїл «зображається таким, що зневажає (топче ногами) люципера і як переможець тримає у лівій руці на грудях зелену фінікову гілку, а в правій руці — спис, на верхівці якого біла корогва із зображенням червоного хреста — в ознаменування перемоги над дияволом». Архістратиг Михаїл уславився тим, що «перший повстав проти люципера, коли той повстав проти Вседержителя. Відомо, чим закінчилася ця війна: поваленням сатани з неба. З тих пір Архангел Михаїл не перестає боротись за славу Творця, за справу порятунку роду людського, за церкву і чад її». А ще Михаїл, як відомо, — покровитель Києва і його заступник.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>