«Веселі», брате, часи настали...

Прикметно, що у часі це майже збіглося з черговим велелюдним пікетом репатріантів під стінами кримського парламенту. Його натхненник і організатор — добре відомий місцевим медіа, колоритний, з пишною сивою бородою «король самозахоплень» і, як стверджують, ваххабіт за віросповідуванням Даніял Аметов. Майже тисяча прибічників «короля» вимагали від республіканської влади одного — узаконити самобуди і самозахоплення землі по всьому півострову, що утворились за три останні роки. А тут такий «облом» — рішення Судацького міськсуду.

Перший — пішов!

«Піонером», як не важко було здогадатися, став метикуватий чоловік із числа тутешніх репатріантів, громадянин І. Як розповіли «УМ» у прес–службі прокуратури півострова, сам він прописаний у Сімферополі, має будинок з присадибною ділянкою в іншому місці. А під час позаминулорічного земельного «буму» вирішив «за компанію» застовбити ще й клаптик на березі моря, у бухті Весела, що неподалік однойменного селища (Судацький регіон), де, до слова, мали приватну садибу і наділ його батьки. Узагалі ж на типовій для півострова «галявині протесту» площею аж 8 гектарів отаборився не один тільки І., а й кілька десятків його братів «по нещастю». Можливо, з часом цю розподілену поміж собою територію, по шість соток кожному, заднім числом тутешня влада за ними й закріпила б. Але ж у тієї землі є законний господар — державне виноградарсько–виноробне підприємство «Веселовське», що входить у систему НВАО «Массандра». За позовом виноградарів Судацька прокуратура й порушила кримінальну справу. У підсумку судова інстанція визнала його винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 3 статті 197–1 Кримінального кодексу України — самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці — і присудила один рік випробувального строку. Засу­джений також погодився самовільно розібрати і своє обійстя.

Коли летять погони

Днями раніше прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила про ще одну дотичну до землі, точніше самозахоплень, доведену до логічного кінця кримінальну справу. У ній фігурують організатор та активні учасники безладів у Судаку в липні минулого року. Сказано, що доведено вину шістьох учасників несанкціонованої акції репатріантів у вчиненні злочинів, передбачених 342–ю та 345–ю статтями Кримінального кодексу України — опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, насильство щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків. Двох із найбільш агресивних «пікетників» засуджено до трьох та 2,6 року позбавлення волі. Іншим призначено покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Організатора безладів, кримінальну справу стосовно якого було виділено в окреме провадження, раніше визнано судом винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 293 КК України — організація групового порушення громадського порядку, і, відповідно до санкції даної статті, оштра­фовано.

У вищезгаданому «спарингу» на самобуді під Судаком, окрім ще восьми–дев’яти рядових міліціонерів, дісталось і... заступнику начальника кримського Головного управління полковнику міліції Миколі Федоряну, якого пікетники вдарили по голові, порвали формену сорочку і зірвали погони.

А от днями пан полковник знову «засвітився» у ЗМІ , але в дещо іншій, делікатній, земельній історії. Президія кримського парламенту (певніше голова постійної комісії Олег Родивілов) направила запит до прокурора АРК із проханням перевірити законність отримання полковником Федоряном у 2004–му (якраз тоді він очолював міліцію Судака. — Авт.) землевідведення під комерційне використання. Мовляв, чи не підпадає це під норму Закону України «Про боротьбу з корупцією». Начальник же пана полковника, генерал Микола Ільїчов, пообіцяв цей факт перевірити і на найближчій прес–конференції дати вичерпну відповідь. Щоправда, при цьому обмовився, що через півроку полковник Федорян виходить на заслужену пенсію, відтак має повне право і на земельну ділянку, і на комерційну діяльність. Отже, які можуть бути питання.