Спочатку трохи статистики. За інформацією міністра курортів і туризму автономії Володимира Савельєва, за десять місяців ц. р. на півострові побувало і відпочило 5,6 мільйона осіб, що на 1,5% менше, ніж торік. І тим не менше у місцевих бюджетах вони безпосередньо чи опосередковано залишили аж 214, 2 мільйона гривень. Цифра пристойна, якщо взяти до уваги, що це в підсумку на 40 мільйонів більше, ніж за аналогічний період 2007 року. Тобто економічна віддача галузі загалом позитивна, констатував на останньому засіданні кримського Радміну, де підбивались саме підсумки цьогорічного курортного сезону, пан Савельєв. Це, зауважив він, навіть попри деяке скорочення чисельності відпочивальників у Керченській і Феодосійській зонах і Західному Криму.
Проте кримські урядовці допоки не відають, чого очікувати наступного літа, хоча й ухвалили традиційну постанову з переліком запланованих заходів щодо забезпечення стабільного функціонування курортно–рекреаційного комплексу в 2009 році. Це здебільшого банальні рекомендації для органів місцевого самоврядування курортних регіонів. Аби ті, скажімо, освоювали нові пляжні території, впорядковували виносну торгівлю, парковку для екскурсійного автотранспорту, організовували проведення обстеження каналізаційних очисних споруд, створювали додаткові привабливі туристичні об’єкти тощо.
Однак поправок на фінансову кризу не робилося. Хоча вона вже майже грюкає у «двері» місцевої індустрії відпочинку, яка, повертаючись знову до статистики, цьогоріч на 48% наповнила дохідну частину скарбниці автономії. Наприклад, керівники ялтинських готелів і пансіонатів, за повідомленням місцевих ЗМІ, наразі перебувають у легкому шоці, позаяк отримали майже стовідсоткову відмову на проведення у ці зимові місяці традиційних конференцій, корпоративних новорічно–різдвяних свят, сімейного відпочинку, на які вони так сподівались. Це у свою чергу «потягнуло» скорочення кількості персоналу, зарплати. Однак усе одно знижувати вартість самих путівок керівники оздоровчих закладів теж не збираються — мовляв, долар росте, комунальні платежі теж. Словом, у профільному міністерстві не беруться прогнозувати навіть найближчу перспективу, тобто новорічний сезон у Криму. Так би мовити, не до жиру — бути б живу.
Натомість деякі туроператори знаходять у нинішній фінансово–економічній кризі свої плюси — начебто вона змусить рекреаційно–курортний сектор підтягнути сервіс і якість послуг, оптимізувати витрати тощо. Щоправда, ніхто не береться судити, а що буде далі, в літній сезон.