Учора у столиці Норвегії — Осло — глави МЗС 107 країн світу підписали міжнародну конвенцію про заборону касетних бомб, повідомляє «Євроньюз». Конвенція передбачає запровадження абсолютної заборони на виробництво, використання, зберігання та транспортування касетних бомб. У травні цього року в Дубліні проект цього документа схвалила 111 країн. Але головні виробники та власники найбільших арсеналів цієї злочинної зброї — США, Росія, Китай та Ізраїль — виступили проти конвенції і вчора документ не підписали. Росія, нагадаємо, застосовувала касетні бомби проти цивільного населення під час серпневої інтервенції до Грузії. На жаль, Україна не приєдналася до конвенції. З усіх країн СНД конвенцію підписала лише Молдова.
Касетна бомба має дуже широку зону ураження. Її оболонка розривається в повітрі, а на території, яка приблизно дорівнює футбольному полю, розлітаються від 200 до 600 менших бомбочок та уражуючих елементів. Вони можуть залишатися в землі впродовж кількох років та зберігати при цьому здатність до детонації. Фактично, це зброя терористів, яка розрахована на вбивство та завдання каліцтва якомога більшій кількості осіб. Американці почали застосовувати касетні бомби 50 років тому під час війни в Лаосі, а надалі застосовували їх в Афганістані та Іраку. Ізраїль використовував касетні бомби під час війни в Лівані.
У Лаосі, на долю якого припадає найбільша кількість скинутих американських касетних бомб (приблизно 260 млн.) — вони до цього часу становлять реальну небезпеку, тому в програми навчання лаоських школярів входять спеціальні уроки, під час яких дітей навчають як розпізнавати касетні бомби і як із ними поводитися. Більшість жертв касетних бомб — це діти. Впродовж останніх 50 років у всьому світі від касетних бомб загинуло приблизно 100 тисяч осіб, 98 відсотків з яких — мирні мешканці.