Відгомін п’ятиденної кавказької війни, схоже, й досі продовжує надихати (або ж хтось дає на це чітку команду зовні) «на подвиги» активістів проросійських організацій міста моряків і конкретно найбільш «просунутої» з них — «Російської общини Севастополя» під орудою Тетяни Єрмакової. Саме так, либонь, варто розцінити позавчорашню витівку сподвижників цієї невгамовної пані у приймальні керівника міськдержадміністрації. Судіть самі: туди вони приволокли і кинули поліетиленовий пакет із купою краваток із надписом «Сухий пайок для Саакашвілі», спочатку розраховуючи його вручити голові СМДА Сергію Куніцину. Увесь «театр абсурду» полягає в тому, що його «актори» буцімто виказали в такий плоский спосіб своє невдоволення щодо підписаної 22 листопада угоди про співробітництво Севастополя з грузиниським містом Поті. Хоча документ аж ніяк не пов’язаний із нещодавніми подіями у Південній Осетії й має суто прикладний характер — зі створення вільної економічної зони в українському місті через його грузинського побратима–партнера налагоджується вантажопотік на кавказькому напрямку. Проте «общинники» прогнозовано притягнули це до російсько–грузинської війни і заявили агенції «Новий регіон–Крим», що акцію з краватками не припинятимуть, а грузинські кораблі відтепер зустрічатимуть так само, як натовські.
Водночас Сергій Куніцин на прес–конференції в Сімферополі (він залишається депутатом місцевого парламенту і очолює місцевий осередок ЄЦу. — Авт.) розповів, що ініціатива про партнерство належить винятково потійцям. У приморському грузинському місті, виявляється, живуть десятки тисяч колишніх севастопольців, котрі під час другої світової війни у 1942 році евакуювались туди разом із заводами. «Так якого ж дідька, — вибухнув Куніцин, — ви робите з цього політику і збираєте краватки?». А через свою прес–службу голова СМДА висловив сподівання, що правоохоронці таки дадуть належну оцінку «провокації в дусі політичного хуліганства».
До слова, іншому вчинку пані Єрмакової мало дати оцінку місцеве управління СБУ ще у жовтні. У зв’язку з підготовленою нею та ще одним тутешнім «правозахисником» позовом до суду про «законність» знаходження Севастополя у складі України. Але допоки лідерку «РОС» обминуло. На відміну від її сподвижників — координатора НФ «Севастополь—Крим—Росія» Валерія Подьячого та лідера «Російської общини Керчі» Олександра Ткаченка, проти котрих Служба безпеки, як відомо, днями висунула офіційне обвинувачення у сепаратизмі.