Картина «Залюднений острів» Федора Бондарчука та Олександра Роднянського має достатньо приводів для того, щоб потрапити не просто в історію російського кінематографа, а в розділ «Найвизначніші фільми». Чотири роки роботи, бюджет, що наблизився до сорока мільйонів доларів, 63 постановочні об’єкти з масштабними декораціями, 4 тисячі костюмів, надзвичайна інформативність (багато героїв, сюжетних ліній, смислових блоків, долі, що переплітаються настільки несподівано, що часто просто неможливо відслідкувати), довершені спецефекти, над якими працювали кращі «комп’ютерні уми» Росії та інших країн, «Макентоші», які «висли» від кількості звукових доріжок — такі картини просто не можуть бути прохідними. Презентуючи «Залюднений острів», Роднянський із Бондарчуком зізналися, що впродовж усього знімального періоду змушені були «ковтати» кпини зарозумілих критиків, які фільму ще не бачили, але шпетили його буквально покадрово. Тепер же режисер і продюсер не без задоволення відзначають, що ці ж критики один поперед одного видають дуже компліментарні рецензії. А один узагалі написав: «Два роки я чморив цю гламурну фіфу, чим тепер буду жити?»
Офіційний старт картини у прокаті — 1 січня, але навіть після перегляду трейлера можна зробити висновок, що потужні емоційні та мистецькі враження її глядачі отримають із надлишком. Тут, як і в попередніх своїх роботах, Федір Бондарчук працював за принципом «дебютант в оточенні зірок». Відомих акторів у «Залюдненому острові» справді вистачає — Сергій Гармаш, Андрій Мерзлікін (тут його герой, загримований під Гітлера, курсує вже не на «Бумері», як в одноіменному фільмі, а на чудернацької конструкції диво–автомобілі), Анна Михалкова, Олексій Серебряков, Данило Співаковський, з’являється навіть мама Бондарчука, Ірина Скобцева, щоправда, лише на фото та за кадром звучить її голос, а сам Федір Сергійович виконав роль Прокурора, придумавши для цього образу костюм, грим, манеру розмовляти... (На якусь роль, хоча б другорядного монстрика, кажуть, напрошувалася Тіна Канделакі, та не судилося). Але перша скрипка у картині дісталася таки дебютанту — Василю Степанову, який
1 січня сповна пізнає зміст приказки «прокинутися знаменитим» і якого російська преса сьогодні називає тамтешнім Бредом Піттом. (Після виходу в прокат «Залюдненого острова» російський кінематограф просто змушений буде переглянути список своїх секс–символів і поряд із Машковим та Мироновим вписати також і Степанова). Разом із цим високим блондином із блакитними очима Федір Бондарчук спробував розібратися в проблемі вибору людини, що наділена силою. Як використовувати цю силу, чи потрібно змінювати світ за допомогою сили? Задля цього героя наділили мотивацією кохання і дружби.
За словами продюсера Олександра Роднянського, картина матиме прокат не лише в Росії та Україні, а й у Європі та інших країнах світу. На Роднянського, переглянувши трейлер в інтернеті, виходять самі компанії, що займаються прокатом. Щодо DVD, то тут у продюсера також грандіозні плани, аби тільки пірати не втрутилися зі своєю безпосередністю та жадобою. Друга частина «Залюдненого острова» з’явиться у прокаті за чотири місяці. Загальний хронометраж цієї історії з двох окремих фільмів — близько чотирьох годин. Слоган до першого «Острова» звучить як «Світ навиворіт». Хоча, як на мене, влучніше про нього висловилися Бондарчук та Роднянський, які на прес–конференції заявили: «Наша картина не схожа ні на що».
ПРЯМА МОВА
Федір Бондарчук, режисер:
— Люди, не занурені у творчість Стругацьких, часто говорять: а чому ваш герой постійно посміхається? Так він і у Стругацьких постійно посміхався. Цей світ він відкривав із посмішкою. І ми доводимо його до того стану занурення у цей світ, коли він із хлопчика перетворювався на чоловіка. Виконавець головної ролі Максима, Василь Степанов, дебютант. Він з’явився після трьох місяців проб — ми не могли знайти артиста з такою зовнішністю. Але красивих молодих людей зараз багато. Плюс Степанова в його яскраво вираженому чоловічому началі. Згодом я дізнався, що він займається рукопашним боєм, що за красивим субтильним юнаком приховується жорстка людина, яка може дати відсіч. Коли я вперше побачив його в студії, він стояв спиною до мене, то попросив його розвернутися — переді мною стояв Аполлон. А коли він ще й посміхнувся — я просто сповз зі стільця.