«УМ» писала про те, що новацією другого в історії України Зовнішнього незалежного тестування є можливість узяти участь у пробних тестах, які заплановано на березень наступного року. За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), станом на 27 листопада таке бажання виявили 150 308 школярів. Запис бажаючих на «пробники» завершується 1 грудня, і цього ж дня стартує реєстрація учасників другої «тестової кампанії», що відбудеться у травні–червні наступного року. Однак буквально за кілька днів до часу «Х» навколо майбутньої кампанії оцінювання якості знань завирували неочікувані пристрасті.
Майбутній випускник одеської середньої школи № 46 подав позов, вважаючи, що... тестування не відповідає законам України. Ім’я позивача не розголошують, відомо лише, що він 1993 року народження, й інтереси школяра в суді представляють його мати й адвокат. Відтак Одеський окружний адміністративний суд призупинив дію наказу Міністерства освіти і науки про проведення тестування у цьому навчальному році. Юнака буцімто обурив не сам факт тестування, а те, що цьогоріч у списку предметів він не знайшов правознавства, яке дуже хотів складати.
В Одеському центрі незалежного тестування інформацію про судовий позов підтверджують. У Міносвіти ж, як і в Українському центрі оцінювання якості освіти, про такий поворот дізналися від громадської організації «Опора», а самого позову не бачили. Проте уже 5 грудня має відбутися перше судове засідання у цій справі. Андрій Гевко, представник «Опори», говорить, що за висновком юристів, суд не мав права приймати рішення про призупинення вступної кампанії. «Крім того, у заяві школяра немає жодної конкретики, аргументації — що ж саме незаконно», — наголошує представник «Опори». Водночас Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО, ставиться до цієї події спокійно. «Усі документи, якими керуємося ми під час проведення вступної кампанії, пройшли державну реєстрацію й визнані такими, що відповідають законодавству України», — певен пан Лікарчук.
Юрій Богуцький, заступник голови секретаріату Президента України, оцінює «одеський прецедент» як спробу зірвати майбутнє тестування, проте впевнений: ці зусилля марні. «Так уже було, коли напередодні першого тестування керівництво уряду, піддаючись сумнівам щодо його доцільності, вдалося до не зовсім адекватних міркувань, — пригадує заступник голови СП. — Потім естафету перехопили певні політики, намагаючись у такий спосіб поправити свої електоральні прогалини».
Згідно з дослідженням журналу «Кореспондент», серед десяти справ українських чиновників, які принесли найбільше користі країні, виявилося і запровадження Зовнішнього незалежного оцінювання.