Cправа про «чорних» експертів

Ідеться про незаконне вилучення анатомічних матеріалів у померлих людей. Як повідомила криворізька міська прокуратура, посадові особи криворізького відділення Дніпропетровського обласного бюро судово–медичних експертиз допустили відразу сім таких випадків — щодо них уже зібрано необхідний доказовий матеріал. Судмедексперти брали у родичів померлих письмову згоду на вилучення частин тіл, як зазначається, «шляхом принуки та обману». Натомість немовби пришивали пластмасові «ручки–ніжки».

Начальник управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації Валентина Гінзбург заявляє про інспірований «наїзд» на криворізьку СМЕ. А примус родичів під час їхнього стресового стану пані Гінзбург порівнює з призначенням хворому оперативного хірургічного втручання.

Проте реальні обставини не дозволяють сприймати переконаність головної «охоронниці» здоров’я Дніпропетровщини за чисту монету. Прискіпливі журналісти закцентували увагу на тому, що довкола відділення судово–медичної експертизи і моргу в Кривому Розі розташувалися відразу п’ять (!) похоронних організацій, певна річ, насамперед зацікавлених в існуванні стабільного «фронту робіт». Керівник СМЕ віддавав перевагу лише одній з них настільки, що її представникові навіть знайшлося місце в одному приміщенні з експертами.

Однак життя на місці не стоїть. У відділенні СМЕ з’явився новий керівник, який заборонив присутність у його приміщенні будь–яких похоронних структур. Після цього почав отримувати по телефону погрози, аж доки на сходовому майданчику власного під’їзду невідомий не завдав йому сильного удару обрізком сталевої труби, загорнутим у газету. Потерпілий мусив лікуватися впродовж двох місяців. А нападника так і не знайшли. Але непоступливий керівник не здався навіть після цього. І ось тепер — гучна кримінальна справа.

Головне питання тут проглядається вочевидь: чи був примус родичів? Все інше чітко регулюється статтею 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу», за якою згода на вилучення анатомічних матеріалів у донора–трупа можливе лише за наявності письмової згоди за його життя чи від родичів уже після його смерті. До речі, така модель існує в багатьох країнах, зокрема, в США, Німеччині, Канаді, Франції, Італії.