День Патона

За його плечима — світове визнання, низка винаходів у галузі зварювання, металургії і технології металів. Зокрема, академік Борис Патон започаткував і розвинув дослідження з використання зварювальних процесів в умовах відкритого космосу і під водою. Під його керівництвом учені винайшли новий спосіб з’єднання м’яких тканин людини і тварин. Чи не єдиному науковцю, йому в Києві вже давненько встановили бронзовий пам’ятник за життя. Його іменем названі вулиці в Дніпропетровську і Льво­ві. Упродовж 50 років учений очолює всесвітньо відомий академічний Інститут електрозварювання імені свого батька — Євгена Патона. Понад 40 років є президентом Академії наук України.

Активним було й політичне життя ювіляра. Він, як пишуть, «входить до великої плеяди радянських учених і конструкторів, завдяки яким СРСР у роки свого існування був могутньою і великою державою». Частенько спілкувався з Хрущовим, Брежнєвим, Андроповим. Ни­ні — з Володимиром Путіним. Має російський орден «За заслугі пєрєд Отєчєством» і медаль «За укрєплєніє боєвого содружества». Борис Євгенович був заступником голови Верховної Ради СРСР і членом Президії Верховної Ради Ук­раїни. Тепер очолює Міжнародну асоціацію академій наук (країн колишнього Союзу). Лауреат Ленінської премії, двічі Герой соціалістичної праці, має чотири ордени Леніна, ордени Жовтневої революції, Трудового і Червоного прапора, Герой України. А в 2006–му навіть названий генералом Ук­раїнського реєстрового козацтва.

«Ми ще не знаємо, як будемо відзначати день народження шефа, — каже керівник прес–служби НАНУ Аркадій Хідекєлі. — Він дуже зай­нятий. Діапазон його наукових зацікавлень дуже широкий. Зокрема, зараз удосконалює методи застосування електрозварювання у хірургії. Але він скромний, не полюбляє пишних відзначень». Найвірогідніше, привітання для Бориса Патона прозвучать 1 грудня, на урочистих академічних зборах у Палаці «Україна» з нагоди 90–річчя На­ціональної академії наук. Адже вона і нинішній її чільник народилися в один день.