Рок–н–рольний президент

Американські ЗМІ сходяться на думці, що новообраний президент Барак Обама — така ж харизматична фігура, як найбільші зірки рок–музики. Він перший з американських президентів, хто відверто визнає, що віддає перевагу популярним музичним жанрам. І ця любов взаємна, оскільки більшість американських та світових виконавців рок–музики та джазу підтримали чорношкірого сенатора на виборах. Таким чином, вони привернули на його бік симпатії та голоси мільйонів молодих виборців.

Обама заручився значно більшою підтримкою американських зірок, ніж Джон Маккейн. Президента–електа, зокрема, підтримали кінозірки Скарлетт Йохансон, Дженніфер Аністон, Бред Пітт, Анжеліна Джолі, Харрісон Форд, Шон Пенн, Джулія Робертс. На бік Маккейна стали лише «м’язи»: Арнольд Шварценеггер та Сильвестр Сталлоне.

Один з останніх передвиборчих мітингів Барак Обама провів спільно з суперзіркою американської рок–музики Брюсом Спрінгстіном. Уже за кілька годин після закінчення голосування 4 листопада Обаму поздоровили з перемогою колишня дружина Пола Маккартні — Хізер Міллз, співак ірландської рок–групи U2 Боно та вокалістка відомої нам за київським виступом популярної американської хіп–хоп команди Black Eyed Peas — Ферджі. Мадонна, яка того вечора мала концерт у Сан–Дієго, почувши попередні результати про перемогу Обами, вигукнула до публіки «Це історичний вечір!» і виконала свій хіт Express Yourself («Вислови себе»), влаштувавши разом із глядачами тріумфальний хоровод біля сцени.

Виборчі мітинги Обами взагалі скидалися на рок–концерти. Він неодмінно з’являвся перед публікою на сцені під звуки пісні U2 під назвою City of Blinding Lights («Місто осліплюючих вогнів»), оскільки в ній є рядок зі словами Оh you look so beautiful tonight («О, сьогодні увечері ти виглядаєш чудово»). Після закінчення промови, коли Обама традиційно підносив до губ пляшку з водою, з динаміків починав звучати потужний біт та баси пісні Стіві Уандера Signed, Sealed, Delivered («Підписано, запечатано, вручено») — це мало означати, що промовець доніс до публіки своє послання.

«Я люблю не лише музику Спрінгстіна, я люблю його як особистість. Він є особою, яка ніколи не втрачала зв’язок зі своїм корінням. Коли я роздумую про власну автентичність, то завжди згадую Брюса Спрінгстіна», — визнав Обама. Він також визнає, що його надзвичайно надихав Боб Ділан, який одним із перших із музичного світу Америки став на підтримку демократичного кандидата. У промовах Обами, нової «рок–н–рольної зірки американської політики», як його охрестили американські ЗМІ, часто можна почути думки Ділана та Спрінгстіна, як і прямі цитати з їхніх пісень. В «айподі» Обами, з яким він уздовж і впоперек об’їздив Америку впродовж виборчої кампанії, окрім пісень Спрінгстіна, записано також не менше 30 найкращих пісень Ділана. Серед них і пісня Maggie’s Farm («Ферма Меггі»), яка наштовхнула його на думку взяти участь у президентських перегонах.

Підтримка рок–світу, зокрема і провідного рок–часопису Америки «Роллінг Стоунз», відіграла якщо не вирішальну, то одну з головних ролей у перемозі «нового рок–символа Америки». Як сама рок–музика зародилася в Америці 50–х років минулого століття з бажання перемін, відходу від старих набридлих шаблонів, так і тепер у політиці відбулося подібне. Америка повернулася обличчям до Обами, оскільки побачила в ньому символ модерної, прогресивної країни. Барак Обама вийшов на широку дорогу, яка утворилася на місці колишніх стежин, які протоптали дві інші «рок–н–рольні зірки американської політики» 60–х років — Мартін Лютер Кінг та Джон Фітцджеральд Кеннеді.

ДО РЕЧІ

Маккейн програв, бо не був «музикальним»

Не можна не згадати, що в Джона Маккейна дружба з рок–світом не склалася до такої міри, що справа навіть доходила до судів. У серпні композитор та співак Джексон Браун подав позов проти Джона Маккейна та Республіканської партії за використання без його дозволу в рекламному ролику його пісні Running on Empty. Маккейн також мав великі проблеми з вибором свого виборчого гімну, а коли через кілька місяців зупинився на пісні класика рок–н–ролу Чака Беррі Johnny Bе Goode («Джонні, будь добрим»), то Беррі надіслав Маккейну офіційного листа, що він віддає перевагу Обамі й не бажає, щоб його пісня використовувалася в рекламній кампанії його суперника. Беррі зазначив у ньому, що в 50–і роки в Америці були міста, в яких він як чорношкірий не мав права увійти до міського автобуса, та наголосив на сподіванні, що чорношкірий стане хазяїном Білого дому і всі його брати по расі нарешті стануть вільними.