Пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1932—1933 років» у Одесі.
На перехресті Лідерсовського бульвару і вулиці Базарної в суботу відбулася скорботна церемонія, присвячена відкриттю пам’ятного знака «Жертвам Голодомору 1932—1933 років» роботи скульптора Іларіона Стадника. Відбулася також панахида на Соборній площі, під час якої зачитано імена багатьох загиблих земляків, установлені при підготовці регіональної Книги пам’яті. Зараз мартиролог жертв Голодомору в Одеській області включає 37 тисяч 960 осіб. У тому числі 32 тисячі 347 імен встановлено дослідниками за книгами реєстрації актів громадянського стану, ще 5 тисяч 607 — згідно зі свідченнями очевидців. Ці дані навела заступник директора Державного архіву Одеської області Лілія Бєлоусова. Крім того, виявлено понад 32 тисячі документів, які висвітлюють причини, хід і наслідки Голодомору в регіоні. У поточному році в облцентрі проведено опитування громадян старшого покоління, які проживали в 30–ті роки в сільських районах. Зібрано 717 свідчень, які підтверджують штучність голоду, оскільки в сусідній Молдові й Буковині його не було при тій же врожайності.
Не обійшлося й «без ложки дьогтю» — на привокзальній площі паралельно з мітингом тисяч громадян зухвало проводила чергову антидержавну акцію група членів промосковських організацій. Тисячам перехожих, що поспішали до поїздів залізничного вокзалу, тицяли в руки листівки–пасквілі на державних і громадських діячів України. В антидержавних агітках люди з подивом читали: «Хватіт содєржать бандеровско–украінскую незалєжность от ума, чєсті й совєсті!.. «Украина» и «украинці» — нє етніческая, а діверсіонно–політічєская конструкція!.. Скінєм бандеровско–украінских мутантов–окупантов!..» Одеські ж правоохоронці не звертали уваги на провокаторів із потужними мегафонами, які вигукували антидержавні гасла.
На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>
У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>
Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>
«...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>
Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>
