Не секрет, у Донецькій області ще й досі до ініціатив щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору ставлення досить неоднозначне. Зокрема, тут не перевелися охочі — здебільшого з так званих «русскоязычных» аборигенів краю, які відверто заперечують факт геноциду і кваліфікують одну з найбільш трагічних сторінок вітчизняної історії як такий собі нещасний випадок... Та відрадно, що з кожним роком таких «горе–істориків» стає менше й менше. Наприклад, ще пару років тому один із тутешніх телеканалів міг запросто дозволити собі «крутити» 22 листопада розважальні передачі та фільм «Веселі хлоп’ята», що розпочинався якраз оголошеною по Україні хвилиною мовчання. Нині такої дикості та печерної «опозиції» вже катма, а окремі цинічні заяви чи ініціативи «русскоязычных» не знаходять підтримки серед донеччан.
З’ясовано, що в Донецькій області в 1932—1933 голодних роках померли близько 100 тисяч тутешніх мешканців. А щоб виявити жертв Голодомору та зібрати свідчення очевидців тих подій, з ініціативи облдержадміністрації було створено 62 пошукові групи, загальною кількістю майже 500 осіб. Пошуковці знайшли майже сотню місцевих населених пунктів, мешканці яких у ті роки потерпали від голоду. Також удалося зібрати майже 5 тисяч свідчень очевидців, вивчити велику кількість відповідних документів у архівах.
А безпосередньо заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору у Донецьку розпочалися з проведення жалобного мітингу на Рутченковському полі в Кіровському районі біля пам’ятника «Жертвам політичних репресій». Перегодя донеччани вже зібралися в центрі міста біля пам’ятника Тарасові Шевченку, аби підтримати загальнонаціональну акцію «Запали свічку». Участь в акції взяли керівники області — зокрема голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко, представники громадськості та політичних партій, духовенство. Священики різних конфесій провели спільну панахиду за загиблими в ті роки співвітчизниками.
Тим донеччанам, які вирішили ввечері запалити свічку, вшанувавши невинних жертв Голодомору, пішли назустріч активісти тутешньої обласної організації партії «Єдиний центр», які попередньо роздавали свічки просто на вулицях обласного центру.
На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>
У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>
Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>
«...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>
Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>
