А Стельмах його знає!..

— Долари є? — запитав учора в касира обмінного пункту, на дверях якого аршинним розміром вивішені «правильні цифри» з постанови Нацбанку: максимальна курсова різниця та відхилення від офіційного курсу — 1,5%.

— А ви знаєте курс? — питанням на питання відповідає вона. — 6,75! Якщо купуєте більше двохсот.

Найцікавіше, що цей діалог відбувся не на ринку, а в дуже цивілізованій столичній «обмінці». Інші розмови на цю тему приносили схожий результат: або «немає», або тобі називали реальний курс вартості американської грошової одиниці стосовно рідної гривні — від від 6,70 до майже семи гривень. Це означає, що Національний банк не тільки не зумів об’єднати курси воєдино, як того вимагав, зокрема, Президент України, а й створив на ньому ще один різновид — курс «чорного» ринку. Подібної ситуації в Україні не було вже з початку переломних 90–х.

Дещо пощастило людям, які мають термінові рахунки в одному з банків: менеджери як виняток, «тільки для своїх», як висловлення вдячності, що не забирають гроші, продають їм валюту за офіційним курсом. Але... Беруть за це комісію, «за розрахунково–касове обслуговування» — евфемізм комісійних за придбання валюти — до восьми відсотків. Тож нескладно порахувати, що в цьому випадку «вічнозелений» обійдеться у 6,56 гривні.

Останній стрибок донизу рідна грошова одиниця здійснила в четвер, обвалившись на міжбанку одразу на 30 копійок: з 6,04 до 6,35. Найзворушливіше, що інцидент трапився після того, як НБУ здійснив революційну подію — вперше у своїй історії організував валютний аукціон. Почувши схвальні висновки фахівців та вирішивши, що 500 мільйонів доларів — достатня сума, аби наситити ринок, наступного дня наш центробанк виявив цілковиту пасивність. Аналітики кажуть, що фінансовий регулятор нині перебуває у скрутному становищі: водночас дає комерційним банкам гривню, аби підтримати їх на час кризи (процес рефінансування. — Авт.), та викидає на ринок долари, щоби втримати гривню. Робити і одне, і друге — його святий обов’язок. Банки ж отриману гривню одразу конвертують в долари. Отже, перший транш кредиту «стенд–бай», який нам на вигідних умовах запропонував МВФ, поки що з веселим свистом вилітає в трубу. «Пустує» й населення: не вірячи у рефінансування та стабільність рідних банків, забирає депозитні вклади одразу, як тільки закінчується їхній термін. І за ці гроші купує валюту. Виходить зачароване коло, вихід з якого, судячи з усього, ще не придумали.

Населення, яке за останні роки повірило у стабільність української гривні, нині неабияк збентежене: заощадження тануть на очах. Причому, у часі збіглися два неприємні фактори: спочатку заморозили депозити, а за цей час «запускають» інфляцію та «обвалюють» гривню. Тобто поклав у банк одну суму, а забрав уже значно меншу — якщо враховувати фактичну вартість грошей. Керівництво НБУ закликає громадян зберігати спокій і не обмінювати гривню на долари. Заступник голови Нацбанку Олександр Савченко спрогнозував, що девальвація гривні може змінитися ревальвацією. Тобто гривня знову почне дорожчати вже в другій половині 2009 року.

З одного боку, економічне пояснення цьому є: в США нині бум попиту на державні боргові зобов’язання як дуже надійні цінні папери. Але в 2009 році на ринок викинуть 2 трлн. цих облігацій. Отже, їхня ціна, а також вартість долара може дещо впасти — на жаль, до євро та інших світових валют. Серйозно на ситуацію в Україні можуть вплинути хіба що інвестиції, але раніше, ніж припиняться кризові явища, сподіватися на них не варто. Прогноз аналітиків на кінець року: єдиний курс 6,50—6,80 за долар.